1) Прочитайте статтю "Організація творчої діяльності" (документ прикріплено на https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=sites&srcid=ZGVmYXVsdGRvbWFpbnxvbmRwZXJla2xhZDIwMTJ8Z3g6NGY1YzZlYTI5MDkyYzVhZQ ) прокоментуйте Ваше ставлення до запропонованих шляхів організації наукової діяльності та охаратеризуйте власне бачення науковця. Як Ви налаштовуєтеся на робочий лад?
2) Перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=0TzGsjPeG9o.
http://www.ted.com/talks/e_o_wilson_advice_to_young_scientists
Яке Ваше ставлення до переглянутого?
2) Перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=0TzGsjPeG9o.
http://www.ted.com/talks/e_o_wilson_advice_to_young_scientists
Яке Ваше ставлення до переглянутого?
Я згодна з тим,що у творчому процесі важлива самоорганізація та мотивація. Але одним із найголовніших чинників є місце для роботи. Те, де ми сидимо,працюємо і що нас при цьому оточує має величезне значення і впливає на нашу продуктивність. Якщо наприклад ви звикли відпочивати на дивані, то працювати на ньому буде дуже складно,звичайно краще виконувати роботу сидячи в робочому кріслі.Якщо на робочому місці буде все ідеально,то робота буде виконуватися швидше. Також, я згодна з тим, що завжди потрібно складати план роботи та правильно відволікатися.
ReplyDeleteЩодо мене, я просто кажу собі – «Робота сама себе не зробить»,також допомагають «15 правил мотивации для студентов Гарварда».
З обох відео я винесла для себе декілька цікавих моментів. Відео №1: Коли ти молодий у тебе є більше вільного часу. У молодих людей свіжий погляд на життя. Скільки ж винаходів було відкрито завдяки дітям,наприклад автором ідеї створення снігохода є 15-річний канадець Джозеф-Арманд Бомбардьер чи шрифт, призначений для письма і читання незрячими людьми вигадав 15-річний хлопець, від його прізвища і пішла назва «шрифт Брайля»
Відео №2: Дуже надихаюче послання для молодих вчених.Мені подобається одна цитата Вілсона - «Відкриття виникають з ідей, а не з математичних обчислень». Головне, що повинна зробити цілеспрямована людина, це вибрати область знань, яка їй дуже цікава і йти за своєю мрією.
(Матус Юлія 32 група)
Приємно, Юліє, що Ви знайшли у запропонованому матеріалі цікаву і корисну інформацію, яка, я сподіваюся, стане Вам у нагоді.
ReplyDeleteЩодо статті, то я згодна з думкою, яку висловив автор. Чим вищий рівень організації роботи, тим краща працездатність і в подальшому вища якість виконаної роботи. Тому не варто забувати про такі елементарні речі як дотримання порядку на своєму робочому місті та організація правильного режиму роботи та дня. Щодо мене, то я намагаюсь розплановувати свій день правильно, тобто чередую працю та відпочинок, а також заняття спортом.
ReplyDeleteЩодо відео, то після перегляду я виділила для себе такі основні аспекти як:
- не завжди нагромадження знань допоможуть в науковій діяльності. Найголовніше вміти правильно використовувати здобуту інформацію на практиці.
- не потрібно боятися і зневірюватись через те, що не знаєш певної інформації. Вчитися ніколи не пізно.
- в процесі навчання найголовніше поступовість та структурність;
- потрібно вміти уявити кінцевий результат своєї праці;
- постійно розширювати власний кругозір.
Потрібно пам'ятати, що яким складим не був процес дослідження, кінцевий результат зробленої роботи завжди принесе задоволення!
"Якщо запастися терпінням і проявити старання, то посіяне насіння знання неодмінно дасть добрі сходи.Навчання корінь гіркий, та плід солодкий."
( Леонардо да Вінчі)
(Ковальчук Анна, 32 група)
Цілком підтримую Вас, Анно. Головне працювати систематично, і тоді стане можливим опанувати будь-який матеріал, досягти будь-якої мети.
ReplyDeleteЯ вважаю, що правильно організувати творчу діяльність – справа не з легких. Однак, це все-таки можна зробити, дотримуючись низки золотих правил, які має знати кожен науковець.
ReplyDeleteНа жаль, через величезну кількість інтернет-джерел нам стає все ваще знайти потрібну інформацію. Парадокс, чи не так?
І саме в цей час стаття «Організація творчої діяльності» стане вірним помічником, адже вона не просто легка для розуміння, а й містить важливі принципи наукової праці та наводить чіткі правила організації робочого дня. Особисто для мене найбільш цінними були поради щодо організації робочого місця. Згадуються слова відомого філософа Г. Лейбніца, який говорив: «Я стою на тому, що погана голова, володіючи допоміжними перевагами і вправляючи їх, може перевершити саму кращу , подібно до того, як дитина може провести по лінійці лінію краще, ніж видатний майстер від руки». Чесно кажучи, я цілком і повністю погоджуюся із відомим мислителем. Отже, я переконана, що дотримання порад, наведених у статті, - ключ до успіху, яким може скористатися кожен. Головне-мати бажання та творчі ідеї!
Стосовно того, яким має бути справжній науковець, то, чесно кажучи, я не вважаю, що мають бути певні характерні ознаки. Я притримуюсь думки, що найголовніше для людини, пов'язаної із науковою діяльністю, - любов до своєї роботи, вміння творчо мислити та креативно представляти свої ідеї. Звичайно, науковець має бути відданим, працьовитим, терпливим, посидючим і т.д., однак, це вже другорядні риси.
Щодо мене, то я також намагаюся всіма силами правильно організувати свою діяльність. Хоча, якщо чесно, то я більше притримуюсь прислів'я "Сделал дело – гуляй смело".
Щодо відео, то, на мою думку, найважливішими моментами є :
- ніколи не боятися поглянути з іншої сторони, навіть, на найбільш звичний предмет в нашому житті ( потрібно вміти побачити сонце в калюжі);
- вік не відіграє ніякого значення, коли душа лине до пізнання ( можна віднайти невідомі закони і у 20 років, і у 90). Не варто ставити на собі хрест.
- варто наполегливо іти до своєї мети та щиро вірити у результат, і тоді, нічого не зможе стати на шляху до нових відкриттів
- ніколи не здаватися!
Забродська Катя (32 група)
Мені дуже сподобалася стаття.На мою думку,вона є гарним порадником науковцю-початківцю. В ній дуже гарно викладений матеріал щодо отримання ефективних результатів дослідження.Сподіваюсь,що в майбутньому вона допоможе мені в моїй науковій діяльності,а саме в написанні курсової та дипломної роботи.
ReplyDeleteЩодо відео №1 , то я завжди вважала, що молоді вчені і літні вчені завжди повинні працювати разом. Молоді вчені часто приносяь гарні ідеї, які можуть привести до великих відкриттів, але в більшості випадків їм не вистачає знань, досвіду аби випробувати щось нове, а літні вчені могли б їм в цьому допомагати.
Щодо відео №2 , то я вважаю, що це одна з тих промов, яка змушує змінити поведінку і подивитись на речі з іншої строни.Дуже сподобалось те , як Вілсон сказав про уяву, важко не погодитися з ним.
Я не вчений , але чесно кажучи хотілось би їм бути , осболиво після такої презентації!!
1. Я погоджуюся з думкою, що для того, щоб поставлена наукова ціль була досягнута, слід планувати та організовувати свою діяльність. Але цей процес не повинен зводитися до написання звичайного покрокового плану чи схеми роботи, але й до прогнозування можливих відхилень. Якість та ступінь виконання певної роботи залежить не лише від того, як сам науковець відноситься до цього і якими рисами він володіє, але й від того, в якій атмосфері і з якими людьми він працює. Вплив навколишнього середовища може бут як прями, так і опосередкованим, та це не означає, що ми повинні його недооцінювати. Проведення елементарного наукового дослідження це вже певний творчий процес, який потребує використання не лише власних сил, але й залучення сторонньої допомоги. Тут я маю на увазі не лише нові матеріали та інформація, але й люди, які можуть підтримати цінною порадою.
ReplyDeleteЩодо науковця, то це людина, яка здатна мислити тверезо і, водночас, звертатися за допомогою до своєї уяви. Науковець не повинен автоматично фіксувати факти навколишньої дійсності, досліджувати їх, а потім, отримавши певний результат, просто видавати його. Це людина, яка повинна використовувати всі свої сильні та слабкі сторони заради досягнення значно вищої цілі - дослідження світу навколо нас та відкриття чогось нового. На мою думку, науковець повинен бути дорослою дитиною, яка дивиться на все з широко відкритими очима та серцем. Це не просто цілеспрямована, впевнена та досвідчена людина, яка знає чого хоче від життя, це й художник, який знає які фарби потрібно змішати, щоб намалювати шедевр.
Щодо мене, то для того, щоб робота йшла гладко, для початку я просто розслабляюся. Після довгого дня в університеті година сну чи просто відпочинок саме те,що потрібно. Далі, звісно, йде власне підготовка до роботи: розподіл справ від того, що подобається менше, до того, що я люблю. Звісно, це не правильно, але це мені допомагає. Далі йде планування всієї роботи: скільки часу слід витратити на це чи інше, що саме краще зробити першим і так далі. Важливу роль відіграє і місце де я це роблю. Всі погодяться,щ о комфортний стілець та стіл підійдуть краще ніж ліжко. А ще я люблю тишу. Це найголовніший інгредієнт вдалого робочого ладу.
2. Наш світ розвивається, йде вперед, а отже він ніколи не поверне назад. В наш час, для того, щоб досягнути успіху слід розвиватися та досліджувати не одну конкретну сферу. Слід бути багатофункціональним і відкритим для нової інформації. Саме тому часто нові наукові відкриття роблять молоді люди, чий потенціал тільки починає розвиватися, чиї погляди спрямовані в різні сторони. Це людина, чиї можливості перед часом безмежні. Також у молодого немає за спиною величезного багажу знань, що і сприяє прогресу та розвитку в цілому, адже нічого не стоїть у нього на шляху. Він, дослідник, як мала дитина, відкриває світ по-новому, йде новим шляхом спроб і помилок. Для нього важко знайти саме свою справу, яка відповідатиме його компетенції та здібностям. Та якщо він зробив це, перед ним відкриті всі двері.
В той же час це не означає, що людина, яка вже має якийсь досвід, не спроможна відкрити щось нове і зробити свій внесок у розвиток науки та людства в цілому. Все залежить не стільки від того, скільки тобі років, а від того, чи ти хочеш, чи є в тебе сили і натхнення зробити щось нове, змінити світ. Головне, в цьому випадку, як на мене, не звертати уваги на інших, довіряти собі і продовжувати досліджувати проблему, яку ти намагаєшся вирішити. Адже кожна проблема це можливість, але не кожна можливість - проблема.
Кожна людина відкриває для себе власні шляхи налаштування на роботу. Особисто я люблю коли вдома або там де я працюю тихо. Немає зайвих шумів, що відволікають і не дають зосередитися на думці. Іноді відчуваєш, що ось-ось уже народжується думка,а тут хтось тебе відволікає і ти її втрачаєш. Перед початком роботи,дійсно, варто приготувати заздалегідь все необхідне, щоб потім не бігати і не шукати нічого витрачаючи дорогоцінний час. Зазвичай, чашечка чорного чаю допомагає мені налаштуватися на роботу. З правильним настроєм і робота робиться із задоволенням.
ReplyDeleteЩодо відео 1,звичайно цікаво є те, що важливі відкриття були зроблені науковцями у молодому віці і не завжди звертаєш увагу на те, як багато таких відкриттів було зроблено поки хтось, наприклад автор відео не перерахує їх. Хотілося б додати, що не варто відкидати можливість співпраці молодих науковців і освічених старших колег. Молодь завжди може принести нові ідеї, а старше покоління допоможе реалізувати їх. Погоджуюсь також з ідеєю про м’язову пам’ять. Хоча нам здається, що дія є автоматизованою і її виконують м’язи, насправді мозок знає цю дію і посилає необхідні імпульси.
Щодо відео 2, Вілсон проголосив надзвичайно цікаву промову. Одна із сказаних тез закарбувалась мені. Він сказав, що навіть найкращі студенти бояться поразки. Ця теза запала мені в душу, бо вона стосується багатьох з нас і мене також. Я не найкраща студентка, але намагаюсь робити все якнайкраще і іноді дійсно боїшся поразки і звертаєш на інший шлях. Коли повертаєшся назад і бачиш, що ти був за крок від успіху це пригнічує, а виправити уже не можна.
(Захарчук Вікторія, 32 група)
На мою думку, найважливішими чинниками, які сприяють підвищенню успішності творчої діяльності науковця, є мотивація, правильне планування робочого дня, високий рівень самоорганізації та, звичайно ж, велике значення має стан його робочого місця. Якщо про перші пункти люди, які займаються творчою діяльністю, пам’ятають і стараються правильно налаштувати себе на певну працю, то чомусь про організацію робочого місця більшість людей забуває, хоча це є однією з найважливіших умов підвищення працездатності. Так, якщо в людини на столі безлад, багато маленьких речей, які постійно відволікають її увагу, вона просто не зможе виконати все, що запланувала, як би гарно вона не організувала свій робочий час і як би не налаштувалась на працю. Тож я стараюсь завжди прибрати все зайве з мого робочого столу і повністю налаштуватись на виконання запланованого завдання. А щоб підвищити продуктивність праці, я завжди чергую розумову діяльність з фізичною, адже це дозволяє нашому мозку відпочити і краще засвоїти сприйняту інформацію.
ReplyDeleteЩо ж до відео, то я зрозуміла для себе декілька важливих речей. По-перше, молодий науковець ніколи не має лякатися труднощів. Вони зустрічаються на шляху кожного, і треба вчитись їх долати. По-друге, наявності лише теоретичних знань недостатньо для справжньої наукової діяльності. Треба використовувати їх на практиці. Ну і по-третє, вчений має прагнути знайти для себе щось нове, поставити для себе мету. Адже якщо немає мети, то наукова діяльність перетворюється на накопичення теоретичних знань, які рідко коли використовуються на практиці.
(Михальченко Анастасія, 34 група)
Безперечно, вміння налагоджувати власний тайм-менеджмент є запорукою успіху під час виконання будь-якого проекту. Неважливо, працюєш ти в команді чи один – існує низка умов, дотримання яких призведе до підвищення продуктивності праці. Так, наприклад, необхідно чергувати роботу та відпочинок, працювати за чітко визначеним планом у підготовленому для цього місці. Проте, важливо також пам’ятати, що кожна людина індивідуальна та має складати графік роботи відповідно до своїх потреб.
ReplyDeleteЩодо виступу Вілсона, можу сказати, що його промова не лише має сенс, але й спонукає слухачів до дії. Адже після перегляду відео починаєш розуміти, що наука має набагато більше граней і завжди необхідно вдосконалювати себе на шляху до нових відкриттів. Не варто боятися помилок, адже саме в них може бути захований ключ до твого успіху.
Також я повністю погоджуюсь з іншим відео, в якому стверджується, що молоді люди можуть досягти великих успіхів у науці. Адже молодь більш відкрита для усього нового, не боїться сміливих експериментів і завжди готова до відкриттів.
32 група
1) Після прочитаної статті, можна сказати, що організація правильної наукової діяльності потребує неабияких зусиль з боку самого науковця. Якщо необхідно налаштуватись на правильний лад та продуктивну працю, потрібно ґрунтовно обдумати план майбутніх дій, адже це допоможе зберегти час, правильно влаштувати свій розпорядок та поетапно розписати шляхи розв’язання проблеми.
ReplyDeleteЯ вважаю, що складання орієнтовного плану виконання дослідження є безумовною передумовою успіху. Більш того, я цілком впевнена, що організація робочого місця впливає на емоційний стан науковця, тому якщо необхідно, потрібно внести деякі корективи до інтер’єру.
На мою думку, науковцю дійсно притаманні такі риси як допитливість, спостереження, почуття нового, ініціативність, адже саме вони спонукають до подальшої діяльності, до розкриття проблеми.
Особливо для мене, облаштування робочого місця відіграє важливу роль. Мені необхідно позбутися всіх речей, які відвертають увагу, змушують переключитись на інший предмет чи справу. Також не можна виконувати важливі завдання, коли зайвий заважає, тому спокійна атмосфера є однією зі складових частин.
2) Стосовно відео, можна безперечно сказати, що кожна людина боїться не виправдати очікування, підвести, проте непотрібно забувати про те, скільки талантів не відкрито, через невпевненість у собі. Поки не спробуєш, не дізнаєшся.
Світ невпинно розвивається, а тому молодій людині набагато легше осягнути всі зміни, які відбуваються у сучасному суспільстві, збагнути їх та досягти значних успіхів у всіх сферах діяльності. Якщо маєш ціль, намагайся досягти результату, і не зважай на труднощі, адже одразу не буває легко, кожен початок є важким.
Я вважаю, що кожна людина повинна знати специфіку наукової творчості в цілому і конкретної галузі зокрема. У творчому процесі важливою є копітка й добре організована праця. Ефективність наукової творчості, оптимальне використання потенційних можливостей науковця залежать від раціональної організації праці. Чим вищий рівень організації праці науковця, тим більших результатів він може досягти за короткий термін. І навпаки, при незадовільній організації наукової праці подовжується термін виконання дослідження і знижується його якість, зменшується ефективність.
ReplyDeleteІснує багато методів наукової організації праці, які вибираються особисто з урахуванням індивідуальних особливостей.
1)Організувати наукову діяльність, на мій погляд, це не зовсім легку завдання. Але я цілком згодна, що творчий підхід, мислення, плановість, динамічність, самоорганізація, робота над собою та інше, - саме це і є найважливішими загальними принципами. Безперечно творчий підхід і креативність мислення – запорука успіху .Адже згадаймо, хоча б, Ньотона який довго роздумував над законом всесвітнього тяжіння, але саме творчий підхід допоміг йому його сформулювати. На мою думку ще один найголовніший чинник який змушує науковця працювати – це стимул. Є такі відомі вченні які досліджували ,щось одне протягом всього свого життя заради, наприклад, спасіння людства, або одержання Нобелівської премії. Безумовно місце нашої роботи має велике значення, але не таке ж і вважливе. Я вважаю якщо ти дійсно чогось хочеш то місце робити, час роботи, а тим паче ввімкнутий телевізор чи радіо не заважатимуть тобі ніколи. Згадаймо того самого Архімеда чи Ньотона їм для відкриття своїм наукових дослідження місце роботи не було важливим.
ReplyDeleteВласне я відношу себе то тих людей які можуть виконувати дві речі одночасно, для мене основним є зосередженість, тоді різні відволікаючі чинники нічого не значать.Слід просто поставити собі ціль і просто її виконати за будь який умов.
2) Стосовно відео я зробила такий висновок: Що більшість наукових відкриттів зроблено у молодому віці. Тому кожен із нас має шанс внести щось нове у науку, адже в молоді світліші думки, які не загромадженні різними непотрібними проблемами. Крім того відео2 закликає всіх нас відкрити свої можливості і свою уяву .Не боятися своїх потаємних ідей, адже хто знає, можливо, на вашу думку дурниця, яка перебуває у вас у голові, може стати всесвітньо відомим винаходом. Варто лише поставити собі ціль і йди за нею до кінця…
Данна стаття справила на мене неабияке враження! Дійсно, у нашому житті праця - це ключ до успіху і гарного життя. Проте, що робити якщо гріє сонечко і хочеться гуляти?
ReplyDeleteНе можна відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні, тому добрячим помічником у виконанні будь-якої праці є МОТИВАЦІЯ.
Правильно поставити перед собою ціль і праця сама піде "як по маслу"!
Щодо статті, то я навіть виписала собі декілька компонентів самоорганізації:
- організація робочого місця (неможливо працювати у безладі);
- додержання дисципліни праці;
- систематичність у дотриманні єдиної методики при виконанні роботи.
Але найголовніший критерій - це складання плану праці. Я звикла, що перед тим, як сісти за уроки чи будь-який інший вид діяльності, я маю скласти план, щобі бачити обсяг роботи і розрахувати свій час та сили!
Прочитавши цю статтю, я дійсно поповнила багаж своїх знань і взяла корисний матеріал для себе!
Переглянувши відео, я замислилася! От подумайте, в минулі роки люди відкривали нові речі будучи молодими та, можливо, навіть недосвідченими. Я згодна, людина тоді прагнула до нового, до чогось яскравого і це прекрасно.
Та ось з іншого боку, у наш час чи можливо стати молодим вченим, якщо скрізь куди не подивись вимагають ДОСВІДУ! Влаштуватися на роботу без диплому реально, а ось без досвіду - ні. Отже, будучи молодим чи можливо стати яскравим винахідником маючи лише ідею, не знаючи як її втілити в життя? А чи можливо щось винайти, якщо коли ти щойно прокинувся,а в новинах уже демонструють нові гаджети, які вже покращують наше життя. На мою думку, сьогодні складно відкрити щось нове, так як це нове вже відкрито.
Отже, всеж таки взявши до уваги ці два відео, я хочу сказати, що мати ідею це прекрасно,але не маючи досвіду вона у світ не піде.
Можливо, на Вашу думку, я не маю раціі, але це моя думка. Проте,я хочу побажати всім молодим науковцям успіху та натхнення!
Анастасія Аніщенко (32 група)
Одна з найголовніших речей у житті, яка має сенс у будь-якому віці це мрія. Мрія, яка долає будь-які перепони та прагне здійснитись незважаючи на труднощі. Мрія що породжує невпинне бажання досягати свого, та шукати відкриття в буденних речах. Саме мрія - нездоланна цікавість, працьовитість, та жага розуму до новизни породжує відкриття в видатному мозку молодого вченого. Скептичне ставлення до давно відкритих істин та розум, який не відчуває перепон здатні здійснити прорив там, де ніхто не очікує. А працьовитість і сила характеру знайдуть можливість втілення ідей та мрій. На мою думку, головне завдання для молодих вчених це віднаходити свій життєвій та професійний шлях, над яким в далині сяють мрія та цікавість. Саме дотримуючись свого шляху та своїх принципів у світогляді, людина і робить відкриття, що просуває наш світ на крок вперед, та дає величезний поштовх в розвитку всіх галузей в сьогоденному світі.
ReplyDelete1) Дійсно,організація творчості фахівця є одним із найважливіших процесів його діяльності. Якою б не була робота,дипломною чи курсовою, до цього потрібно поставитись серйозно і організовано. У статті запропоновані способи організації діяльності,і вони дійсное є дієвими. Все, що стосується відпочинку,пошуку інформації, прибирання робочої зони дійсно має сенс.
ReplyDeleteОсобисто я так само намагаюсь організовувати свою роботу. У мене нічого не виходить,коли на моєму робочому столі лежать багато речей, які не тільки займають багато місця, але й відволікають мене. Саме тому, я намагаюсь слідкувати за своїм робочим місцем.
Щодо пошуку інформації та її опрацюванню, то це клопітка робота. Потрібно зібрати вдосталь інформації,профільтрувати її,досдідити певну проблему і зробити висновки. Сам дослідник працювати з інформацією не зможе,адже йому дійсно потрібна буде якась нова думка, підказка,тому обговорення з 3олегами питань стосовно роботи має бути присутнім.
2)Відео є дуже вдало підібраним і цікавим. Це можливо єдина людина,яка пояснила юним науковцям, що не слід боятися важких начал. Ці 4 пункти Вілсона дають кожному надію на кращі результати і чудові поради щодо впевненості у своїх силах.
На мою думку, стаття є дуже цікавою та корисною, особливо для людей, які лише розпочинають займатися науковими дослідженнями. Адже, існує така думка, що талановита людина може досягти будь-яких вершин і добитися того, до чого вона прагне. Проте, важливою складовою успіху науковця є працелюблність, як зазначено у статті, та вміння розпланувати власний час та розрахувати власні сили. Це полягає у вмілому плануванні робочого дня та організації своєї праці у найменьших дрібницях (навіть час, коли розумова діяльність досягає найвищого рівня протягом доби). Отже, для того щоб бути успішним у науковій діяльності потрібно бути не лише талановитим та мати велике бажання, потрібно також бути тактиком та стратегом власної наукової праці.
ReplyDeleteЩодо відео, то я погоджуюся з Вілсоном, що світові технології розвиваються настільки швидко і непередбачувано, що навіть самі розробники часто не можуть прогнозувати наслідків своїх винаходів. Тому на мою думку, наувці-початківці мають насамперед навчитися прогнозувати наслідки своєї діяльності, щоб направляти її у правильному руслі.
Стаття, запропонована для ознайомлення, мене дуже зацікавила, адже проблема успішної організації розумової праці досить актуальна сьогодні. Сучасній людині важко навчитись зосереджуватись на роботі і вирішенні різних питань, а особливо тих, що пов’язані з наукою і вимагають творчості і тривалої зосередженості. Наша увага розсіюється через повсякденні проблеми, шум з вулиці, втому і незадовільний стан організму. Все це залишає негативний відбиток на результаті наукового дослідження. Через невміння працювати і нейтралізувати відволікаючі фактори, втрачається зацікавленість у результаті роботи, а саме дослідження стає важким тягарем для науковця. Тому вміння правильно і ефективно планувати і організовувати свою наукову діяльність можна прирівняти до мистецтва.
ReplyDeleteНа мою думку, поради щодо правильної організації дня, робочого місця, планування роботи, подані в статті можуть стати в нагоді не лише науковцям, а й допоможуть учням і студентам на шляху до натхненного і творчого навчання.
2) Промова Вілсона мені сподобалась більше, ніж відео про переваги, які мають молоді науковці над більш досвідченими. Адже рівні шанси на великі відкриття у всіх галузях науки мають науковці будь-якого віку. Для людей розумової праці більш важливо мати достатньо знань, натхненно працювати і мати мотивацію. Тому мені було приємно почути, що цей молодий науковець все ж визнав, що і у досвідчених науковців є шанси зробити важливі відкриття.
Що ж до Вілсона, то з ним важко не погодитись. Його промова сповнена щирістю, бажанням мотивувати і зацікавити. Думаю, багатьом приємно послухати поради від тих, хто вже чогось досягнув у цьому житті.
Федосеєнкова Марія (32 група)
Ідеї висвітленні в статті є правильними, але вони взяті до уваги тільки при умовах близьких до ідеальних. Методи організації наукової діяльності можна легко назвати та класифікувати. Куди складніше надати їм певної сталої структури чи визначеного порядку їх послідовності, адже кожна наукова діяльність є унікальною та мало прогнозованою. Прийнято вважати, що все відбувається у порядку від формування теоретичної частини до певного практичного результату. Якщо практичний результат є позитивним і відповідає поставленим цілям то на нього можна спиратись в подальшій науковій діяльності, як до фундаментальної основи для подальшого розвитку теоретичних і практичних ідей. У разі невідповідності отриманого практичного результату необхідно повернутися на етап теоретичного планування і ввести необхідні корективи. В подібних випадках можливий відхід на початкові організаційні стадії наукової діяльності, що виступали фундаментальними значеннями.
ReplyDeleteОбраз вченого/науковця змінювався з плином часу. Це покликання мало свої злети і падіння в свідомості людей. В одні часи за ними велося полювання і цілеспрямоване знищення, в інші моменти історії їх боялися та до них прислухалися. В 21 столітті відроджується бачення науковця, як творця. Це є всебічно розвинута особа, що здатна до визначення минулого людей або формування їхнього майбутнього.
Стосовно відео: На мою думку в обох відео присутня певна загальна думка. Вона полягає в тому, що перед кожним новим поколінням науковців відкриваються нові цілі і засоби для їх досягнення. Це виражається у зникненні певних обмежуючих факторів - чи то релігійних, чи то ідеологічних. Хоча умови не завжди є ідеальними, але по при це молоді науковці здатні ще на один крок приблизитись до нових горизонтів.
32 група
На мою думку, немає якогось єдиного шляху організації наукової діяльності. Один науковець може щоденно працювати над своїм відкриттям, а у іншого це займає лише певний період його життя. Так само важко чітко окреслити риси характеру притаманні науковцю. Я бачу науковця, як наполегливу, творчу, віддану своїй справі людину, яка не обмежується знаннями лише однієї сфери, а є всебічно розвиненою особистістю. Комусь, краще працювати у власному кабінеті, а хтось бачить науку як частинку свого дозвілля та саморозвитку.
ReplyDeleteОтже, науковець має сам обирати шляхи організації наукової діяльності та отримувати від неї задоволення.
Переглянувши відео, я переконалась, що науковцями можуть бути не лише люди з величезним життєвим досвідом, а й молоді особистості із новими поглядами та ідеями. Варто лише бути впевненим у своїх силах та не боятись ставити перед собою високі цілі.
Наталія Лінійчук(33 група)
Я погоджуюсь з тим,що ефективність праці завжди залежить від правильності організації тієї чи іншої роботи. Звичайно, у кожної людини свій підхід до виконання певної діяльності,у тому числі й наукової, але ,безперечно, значний вплив має бажання науковця до створення чогось нового і його робоче місце. Адже навіть найменші деталі можуть вплинути на результат. Не менш важливим компонентом є плановість, оскільки саме вона показує рівень організованості та продуктивність науковця. Я впевнена,що набагато легше працюватиметься там, де завжди все в ідеальному порядку, бо нічого не відволікатиме від роботи. Мені здається,що ця стаття може стати своєрідним порадником для кожного.
ReplyDeleteЩо стосується мого бачення науковця, то перш за все це повинна бути людина творча, зацікавлена у своїй справі. Я думаю,що науковець - це дуже спостережлива і допитлива людина,яка у буденності може виявити щось нове і просто гарно і креативно його представити. Ця людина завжди має прагнути відкрити щось нове, нікому невідоме. Інколи мені буває дуже важко налаштуватись на робочий лад, але я розумію, що ніхто за мене не зробить те що мені потрібно, адже це мій обов’язок. Перед якоюсь роботою мені потрібно просто розслабитись і скласти короткий план того, що я маю зробити, бо це допомагає мені розподілити свої сили і час.
Що стосується 1 відео, то я ніколи не задумувалась про те,що найцікавіші відкриття які сприяли світовому прогресу були зроблені науковцями у молодому віці. Тепер я розумію,що не потрібно боятися труднощів, а потрібно проявляти ініціативу до відкриття чогось нового, поки ти молодий і маєш багато вільного часу. До того ж, саме молоді люди замислюються над суттю деяких речей, чому це повинно бут так а не інакше,що й приводить нових відкриттів.
Що ж до промови Вілсона,то це ніби настанова для молодих науковців. Це заклик для молодих науковців не боятися випробувань і перешкод. Дійсно, жага до знання у нас в крові. Науковець, та навіть звичайна людина, може досягти результатів завдяки своїй творчій уяві і великим зусиллям. Просто не потрібно боятися. Мені сподобались слова про те,що при спробі якогось відкриття, кожна проблема - це можливість, і чим важча проблема, тим більша важливість її вирішення. Це варто запам’ятати.
(Харчук Галина, 32 група)
1)Я переконана, що стаття «Організація творчої діяльності» є корисною для будь-якого молодого науковця-початківця і її варто взяти на озброєння. Організація наукової діяльності є фундаментом успіху подальшої роботи та її результатів. Недостатньо лише прагнення та бажання для виконання наукової діяльності, адже без основних постулатів її проведення, правильно організованого робочого місця, визначеного плану, робота буде неефективною. Я погоджусь, що принцип самоорганізації є чи не найголовнішим чинником для забезпечення високої продуктивності праці. Людина, яка планує досягти серйозних результатів, повинна серйозно ставитись до підготовки проведення цієї діяльності.
ReplyDeleteНа мою думку, запропоновані у статті шляхи організації наукової діяльності є правильними, логічними та важливими для дотримання. Звичайно, кожен повинен побудувати свою лінію поведінки, яка буде оптимальною з урахуванням фізичних та духовних особливостей, адже що буде корисним для однієї людини, не завжди підійде іншій.
Щодо мого власного бачення науковця, то я думаю, що він має бути творчим, креативним, організованим, спостережливим, працьовитим та найголовніше – самокритичним. Безперечно, науковець формується не за один момент і не за одну написану курсову чи дисертацію, тому необхідно приділяти питанням організації діяльності неабияку увагу.
Особисто я перед початком якоїсь роботи повинна зосередитись, зібрати всі думки до купи, спланувати хід дій, а тоді починаю працювати.
2)Одним з головних козирів науковців є молодий вік, адже молоді люди не бояться ризикувати та пізнавати нове. Мені дуже імпонує перше відео, тому що воно показує, що для того, щоб створити щось нове, не обов’язково необхідно бути старцем, який увібрав в себе всю мудрістю світу. Переваги людей молодого віку є без перебільшення вагомі, адже молодість дає енергію, бажання змінити та вдосконалити світ. Коли я переглядала відео, то мені пригадалися імена таких науковців як Стів Джобс, Марк Цукерберг, Білл Гейтс, які зробили свої вагомі внески в наукове життя ще у молодому віці.
Дякую, що запропонували для перегляду промову Вілсона, який дає молодим науковцям настанови. Він наголошує, що якщо ти вже почав щось, то ні в якому разі не кидай, скільки б проблем і перешкод не зустрілося на твоєму шляху. Я вважаю, що будь-які обставини загартовують характер і до того власний досвід завжди цінніший.
Бажаю всім творчого натхнення та віри у свої сили!
(Романія Головецька, 33 група)
1) Опрацювавши дану статтю про організацію наукової діяльності, я зробила для себе кілька висновків. Ні для кого не є секретом той факт, що ефективність творчої роботи залежить від раціональної організації вашої діяльності. На успіх у роботі впливає не тільки дотримання заздалегідь складеного плану, а також і правильне положення під час роботи, відсутність зовнішніх подразників, таких як шум, світло, запахи, і навіть колір стін у кімнаті, де займаються науковою діяльністю. Тобто, необхідно створити оптимальні умови для того, щоб підвищити рівень працездатності науковця.
ReplyDeleteКорисною є порада робити складну роботу перед простою, хоча я навпаки намагаюся залишити найважче завдання на потім. Принцип самообмеження, на мою думку, має бути чи не найважливішим у роботі молодого науковця, адже усе більше студентів намагаються обирати такі теми дослідження, які не є обмеженими часовими рамками, і тому можуть лити з пустого в порожнє.
«Кожен початок є складним» - згадую я кожного разу, приступаючи до творчої діяльності. На мою думку, ніякі запахи улюблених парфумів, зелені стіни чи зручне крісло не допоможуть вам розпочати вдало роботу, допоки у вас самих не з’явиться бажання працювати. Мені сподобалась порада витратити перші 10 хвилин на повторне прочитання матеріалу – це дійсно допомагає втягнутися в предмет дослідження і направити науковця в необхідне русло.
2) Після перегляду першого відео, я дійшла висновку, що молоді люди є найбільш придатними до наукових відкриттів, бо їхній ще недосвідчений і незіпсований набутими знаннями мозок просто не може зрозуміти, що є нормальним у цьому світі, а що існує як феномен. Іще Тертуліан сказав свого часу: «Вірю, тому що абсурдно». Тобто, досвідчені науковці часто пропускають маленькі дрібниці, бо знають, що це абсурдно і суперечить усім законам логіки. Натомість молоді дослідники в силу свого незнання беруться досліджувати такі феномени і таким чином можуть робити наукові відкриття.
Друге відео містить виступ вченого біолога Е.O. Вілсона, який дає поради молодим науковцям про організацію їхньої діяльності. Його промову можна розібрати на цитати. «The world needs you, badly» - починає професор свій виступ, звертаючись до молодих умів.
«Нехай очі будуть відкриті, а голова дивиться навкруги. Прагнення до знань у нас в генах. Воно від наших далеких предків, які розселилися по світу, і воно ніколи не згасне» - каже він про важливість наукових відкриттів. «Ideas emerged when a part of the real or imagined world is studied for its own sake». Дійсно, найважливіші наукові відкриття з’являлися на зламі століть, коли людство опинялося у скрутному становищі після затяжних воєнних конфліктів або епідемій.
Професор зауважив, що при виборі предмета дослідження, необхідно звернутися до тієї частини вибраної дисципліни, яка є найменш дослідженою. Якщо предмет все ще слабо вивчений, працею і завзятістю ви можете досягти світового визнання. Світу потрібні такі знання, і він щедро обдаровує людей, що прагнуть їх отримати. У спробі зробити наукове відкриття кожна проблема - можливість, і чим складніше проблема, тим більше важливість її вирішення. До речі, сам професор досліджує світ мурах та інших дрібних істот, і пише зворушливо про те, як всі істоти, як великі, так і малі, є взаємозалежними. Отже, вчений закликає молодих науковців не боятися вирішувати нові проблеми, які є найменш дослідженими, бо саме з таких маленьких відкриттів і складається науковий прогрес.
(Катерина Скиба, 33 група)
DeleteЗапропоновані шляхи організації наукової праці є корисними та практичними у використанні для науковців-початківців, а також й для майстрів своєї справи, які впродовж багатьох років пов'язані з наукою. Дійсно, для ефективної та результативної наукової діяльності необхідно правильно, раціонально організовувати діяльність( працю). Чим вищий рівень організації діяльності науковця, тим ефективнішим та швидшим буде результат. Методи, які були перераховані у статті мають взаємодіяти між собою: жоден не може існувати окремо! Звичайно важко знайти таку людину, яка б була втіленням (еталоном) поєднання цих методів, але ті риси потрібно виховувати в собі, намагатися розвивати. Як на мене, багато чого залежить від характеру науковця: терпеливий він чи непосидючий, допитливий чи байдужий, спостережливий чи будь-яке слово приймає за чисту монету...+ грають роль всі фактори оточуючого середовища. Тому важливою складовою роботи науковця є правильно підібране робоче місце, налаштування на серйозну роботу, і бачення кінцевого результату( поставлена ціль).
ReplyDeleteДля мене науковець - це зібрана, стримана та серйозна людина ( я не маю на увазі, що він завжди похмурий, не розуміє жарти та ніколи не посміхається) ні, це звичайна людина, яка має талант, здібності та задатки до наукової праці. ВІн чітко розмежовує роботу та розваги. Правильно організовує свій робочий день( веде записник), має гарно оснащене робоче місце та всі матеріали, які потрібні для роботи. Це людина критичномисляча, яка ставиться об'єктивно до результатів своєї праці та поважає та адекватно сприймає чужі думки та ідеї.
Власне, як я налаштовуюся на робочий лад.? Можу сказати, що я радше нічна сова, аніж рання пташка. Тому так виходить, що легше мені працюється в пізній час доби. Я стараюся не завжди так робити, але інколи доводиться. Зазвичай, я намагаюся вирішити всі дрібні проблеми, які мене відволікали б, звільняюся від зайвих думок, прибираю своє робоче місце, беру з собою рішучий та позитивний настрій, ставлю певну мету й приступаю до виконная роботи!
Відео 1: Молодість це дійсно прекрасна пора. Тому людина завжди намагається осягнути повноту життя саме в цей період (відчути смак життя). Я погоджуюся з тим, що молоді науковці роблять значний внесок у науку. Дійсно, молода людина, яка не має за плечима багажу знань, не має з чим порівнювати (можливо у старших людей складаються певні стереотипи) може поглянути на звичайну річ зовсім не звично (так би мовити a fresh look), відкрити нові можливості та дослідити світ так, як вона тгого бажає. Тому молодих науковців завжди потрібно підтримувати у їхніх прагненнях до наукової діяльності. Можливо хтось із них зробить для світу велику послугу.)
Відео 2. Вілсон дає надзвичайно корисні поради для молодих науковців. Його багатовіковий досвід показує, що в світі ще існує багато речей про які ми навіть і не здогадуємося. Його кредо, яке мені сподобалося, ніколи не поускати руки, доводити почату справу до кінця!
Дякую, за дуже цікаву та корисну інформацію.
Оля Кардаш, 35 група
ReplyDelete1)Проаналізувавши запропоновану статтю, можу з впевненістю сказати, що організація творчої діяльності відіграє велику роль у досягненні поставленої мети. Як кажуть, кожен початок є складним. Та зробивши перший крок, справа далі йде набагато швидше. Я погоджуюсь зі сказаним у статті, що для організації діяльності оптимально виробити план, а також бути при цьому наполегливим та посидючим. Так як перед початком науковець виконує безліч механічної роботи, а саме пошук інформації, збір джерел, посилання на авторитети, терпіння й завзятості йому має не бракувати. Опрацювавши вже обрані матеріали приходить час для творчості. Кожен науковець по своєму буде реагувати на певну проблему чи питання, тому не дивно, що скільки людей стільки й думок. На мою думку у цій справі науковець має бути не лише терпеливим, а й відкритим до пізнання нового. Важливо також не забувати й про самоорганізацію й самокритичне ставлення до своєї праці, встаючи зранку варто запитати себе: « А що ще нового я дізнався, що б можна було довести до широких мас?» На останок хочу сказати, що не важливо мати всі риси, вказані в статті, слідувати всім принципам та 100% точно облаштовувати своє робоче місце як написано, важливо любити те, що ти робиш, бачити в цьому сенс, а осяяння може прийти і в тролейбусі, головне його не проспати.
ReplyDeleteЩодо себе, то хочу сказати,що я не можу працювати в абсолютній тиші, я ніколи не візьмусь за важку роботу перед легкою, якщо вона мені не подобається, я не можу творити під примусом, я можу тинятися цілий вечір по квартирі, чекаючи натхнення, і коли воно приходить, я вже знаю напевне, що з цього вийде щось путнє.
2)Після перегляду першого відео, я згадала про експеримент, який проводили з дітьми і дорослими. Дітям і дорослим загадували однакові загадки і по завершенні дослідили, що діти не лише швидше давали відповіді, але й давали відповіді на ті загадки, на які дорослі їх не знаходили. Це доводить те, про що говорилось у відео молоді науковці не лише енергійніші і завзятіші, вони відкритті до нового, а їхній багаж знань ще не досить великий, тому вони не посилаються на досвід своїх попередників, а знаходять його заново. Хтось скаже навіщо досліджувати те,що було відкрито до нас, але ж світ змінюється і люди також, тому свіжий погляд не завадить ніякому відкриттю, а особливо його вдосконалення.
Прослухавши поради Е.O. Вілсона молодим науковцям, мене спантеличила думка, що в світі так багато всього не пізнаного, тому дійсно треба ходити with your eyes open widely й обирати для дослідження те, що є менш вивченим. Його поради надихають молодих науковців й дають стимул дослідженню нового.
(33 група)
Прочитавши статтю «Організація творчої діяльності» я ще раз пересвідчилась у тому, що підготовка до виконання будь-якої справи, тим паче будь-якого виду наукового дослідження має носити виважений та системний характер. Безперечно, деякі люди, які не мають ніякого відношення до науки можуть подумати, що наукові відкриття можна порівняти з магічним «осяянням розуму» науковця, який відбувається за досить короткий час і приносить науковцю лише славу та успіх. Люди, які займаються науковою працею, розуміють, що це далеко не так. Кожна наукова праця – це довготривала скурпульозна робота не лише над предметом дослідження, але й над самим собою, над удосконаленням своїх моральних якостей задля здобуття успіху. Геніальність науковця можна виміряти часом, який він проводить за роботою, вмінням правильно добирати та аналізувати матеріали, що пов’язанні з його предметом дослідження, креативністю та відкритістю до усього нового.
ReplyDeleteЩодо того, як я налаштовуюся на робочий лад, можу сказати, що я намагаюся постійно планувати і структурувати свою роботу, окреслювати плани її виконання і завжди надавати певні терміни для виконання кожних пунктів плану.
Переглянуті відео змусили мене переоцінити роль молодих науковців у становленні сучасної науки. У швидкоплинному сьогоденні саме молоді науковці можуть відчути ритм життя і наважитися бути сміливими щодо своїх ідей та намірів. Старші їх наставники також включаються в процес завдяки своєму безцінному досвіду та знанням. Настанови Вілсона безперечно надихають на творче мислення, пошук незвіданого, осмисдення неосягнутого раніше.
(33 група)
На мою думку, стаття варта неабиякої уваги. Вона слугуватиме чудовим помічником у нашій власній організації творчої діяльності. Нам варто прислухатись до порад та інструкцій, які подані нам в цій статті.
ReplyDeleteЗ переглятутих відео, я зрозуміла, що більшість відкриттів було зроблено науковцями, коли вони були у молодому віці. Це відео, як на мене, ніби заклик, в якому нас закликають не боятися починати щось нове, як говориться в латинському прислів’ї «Omne initium difficile est». Ми повинні вміти ставити собі ціль та долати будь-які труднощі, які виникатимуть на нашому шляху до її досягнення.
Кирдан Аліна, 33 група
Прочитавши статтю, варто зауважити, що дуже важливим для науковця є планування свого робочого дня. Звичайно, сюди варто віднести робоче місце науковця та матеріали з якими він працює. Необхідно раціонально розподіляти свій час, задля продуктивності праці. В статті я знайшла прислів'я народів сходу, яке звучало приблизно так:" Ти можеш стати розумним трьома шляхами: шляхом власного досвіду - це найважчий шлях, шляхом наслідування - найлегший шлях, шляхом мислення - це найблагородніший шлях." Я абсолютно згодна з прислів'ям, яке подане нам в статті, адже тільки мислячи людина здобуває для себе щось нове та знаходить відповіді на питання, які уже давно її цікавили та здавались складними. З цієї статті мені дуже сподобалась ідея робочого блокноту, в якому можна розподіляти раціонально свій час. Мені здається це дуже зручним. Особисто для себе, я взяла з цієї праці те, що починаючи роботу потрібно бачити певну кінцеву мету, тоді ми матимемо хороший результат.
ReplyDeleteЗ переглянутих відео я винесла для себе дуже важливу річ, потрібно дивитись навіть на самі прості речі з різних сторін, дивувати людей багатогранністю. Вік - не є перешкодою на шляху до пізнання чогось нового на не звіданого. Коли людина молода та енергійна вона в змозі побачити багато цікавих речей в тому, що раніше здавалось простим та набридлим усім. Потрібно з легкістю долати усі перешкоди, які трапляються на шляху до поставленої мети, адже саме Ваше відкриття може стати тим самим найпотрібнішим на даний момент.
Покотило Юлія 32/303
Стаття «Організація творчої діяльності» викликала у мене не однозначні думки. В статті узагальнено та систематизовано принципи організації наукової праці, поведінки науковця. Я погоджуюсь з тим, що кожний науковець, який свій життєвий шлях пов’язав з науковою діяльністю, спрямовану на створення та прогрес знань за допомогою наукових методів, для досягнення високих наукових результатів має дотримуватися не лише певних принципів поведінки в науковому співтоваристві, а й вміти організувати своє робоче місце та спланувати свій робочий день.
ReplyDeleteНауковець повинен мати високий ступінь самовиховання і само організованості. Насамперед в умінні працювати самому і власним прикладом спонукати інших до щоденної, важкої, виснажливої, але оптимістичної наукової праці - на позитивний і необхідний дослідницький результат.
Особливу увагу щодо планування робочого дня та організації робочих місць повинен приділяти керівник – науковець. Науковець в моєму баченні - це людина, яка мислить – критично, не пасує перед труднощами, має життєву мудрість, наукову чесність і позитивну спрямованість. Френсіс Бекон говорив про те, що людина має прагнути до знань не заради суперечок, не для презирства інших, не заради вигоди, слави, влади чи інших цілей, а заради того, щоб даний від Бога дар розуму спрямувати на користь людському роду.
Щодо власного налаштування на робочий лад то можу відмітити, що я намагаюся завчасно спланувати свій наступний день і свою діяльність, але говорячи відверто, це не завжди вдається.
В першому відео зазначено, що найбільші відкриття були зроблені молодими винахідниками. Молодь має кращу працездатність, інтелектуальні можливості та більше часу.
Переглянувши друге відео, я замислилась над порадами біолога Е.O. Вілсона молодим науковцям. Вони є дуже повчальними і мають глибокий зміст. Науковець це людина, а яка постійно знаходиться в пошуку і навчанні, а рушійною силою навчання є мотивація. Не важливо скільки тобі років, важливим є те, що ти робиш, до чого прагнеш». Як писав І. Павлов: «Треба любити те, що робиш, і йти вперед крок за кроком». Чим складнішим є завдання, чим важчий шлях вирішення проблеми, тим значущим буде відкриття.
Ткачук Оксана, 33 група.
Читаючи дану статтю я зробила певні висновки для сабе, щодо організації часу та місця для будь-якої роботи,не лише наукової.А саме,до всього людина підходить індивідуально. Варто читати такі статті,щоб покращувати свої уміння,знання та самоорганізацію. Тому перш за все приступаючи до будь-якої роботи потрібно ставити ціль,тобто мотивувати самого себе. Також все що нас оточує впливає на якість виконання роботи, і для кожного це щось своє. Для когось потрібна абсолютна тиша, а для когось щоб хтось був поряд,або грала музика,якогось певного жанру. Особисто я погоджуюсь з тим що місце роботи потрібно обладнати так, щоб було зручно працювати і нічого не заважало.Також потрібен чіткий план роботи,за яким будеш працювати.Якщо все буде налагоджено та організовано, то і робота буде виконана якісно,швидко, а головне вчасно. Дуже шкода,що таких статей ми не читали,ще в минулому році,коли писали першу курсову роботу. Але завдяки Вам та цим статтям, ми тепер знаємо,що чим краще організована робота,тим якісніша вона.
ReplyDeleteЩодо відео,після їх перегляду я зрозуміла.що поки ми молоді,і є доволі багато часу,потрібно розвиватися, та самовдосконалюватися,Саме у молоді повно ідей,та зовсім нове бачення майбутнього.Окрім того якщо є бажання та ідеї знайдуться і можливості їх втілювати в життя. Адже саме завдяки молодим людям та дітям існує доволі багато корисних для людства винаходів.Також варто прислуховуватися допоряд досвідчени науковців,таких як у другому відео.
Дана стаття є дуже цікавою для мене. У ній розповідається про те,що для досягненная певного результату,потрібно докласти безліч зусиль.
ReplyDeleteДослідник повинен проявляти творчість у виконанні своєї роботи:пояснювати факти,предмети.намагатися зробити у науці щось нове.
У статті горовиться про те,що працюючи над дипломною роботою, аспірант має прислухатись до думки своїх колег.
Кожен науковець повинен мати високий ступінь саморганізованості і самовиховання. Він повинен мати особистісні і творчі якості.
Важливим для науковця є правильність прогнозування свого робочого дня. Адже успіх забезпечує саме спланова робота.
Цікавим фактом е те,що на роботу і працездатність науковця впливають і запах,і колір приміщення,і шум. Для науковця важливий особистий простір,де він зможе проводити більшу частину свого часу.
Я також налаштовуюсь на робочий стан залежно від обставин. Важливим фактором для мене є освітлення і колір .
1 відео :ми повинні самовдосконалюватись і розвиватись,поки ми молоді. Молоді дослідники більш завзятіші,енегрійнііш,відкритіші до чогось нового. У відео розповідається про безліч відкриттів ,які були зроблені молодими людьми. Але також не потрібно відкидати праці старших людей. Навпаки,потрібно прислухатись до них.
У другому відео біолог Е.О. Вілсон говорив,що ми повинні пізнавати щось нове,не опускати руки і цілеспрямовано йти до своєї мети. ВІн казав,що головною є мотивація. Адже тільки завдяки великому бажанню,людина може досягнути високих злетів у житті.
Терещук Аліна,306
DeleteСтаття слугує гарним посібником для молодого науковця, який планує розпочати наукову діяльність і прагне зробити її максимально комфортною і продуктивною.Тут містяться дієві поради щодо того, як правильно організувати робочий простір, а також які навички, вміння та якості необхідні дослднику для одержання бажаного результату.
ReplyDeleteАктуальність статті полягає в тому, що у ній досить чітко і конкретно описані шляхи підвищення продуктивності праці та правильної її організації. Ні для кого не секрет, що майбутній успіх наукового доробку залежить не лише від викладенних у ньому сухих наукових фактів. Насправді, хороша робота можлива тільки тоді, коли науковець почувається комфортно і має позитивне налаштування на працю. Абсолютно правильним є твердження, що запорукою гарного результату є добре облаштоване робоче місце, чисте, впорядковане, зручне, яке використовується виключно для роботи. Не останню роль відіграє і оточуючий простір, кольорове, текстурне і звукове наповнення мають бути комфортними для працюючого і обираються індивідуально, на основі наведених у статті рекомендацій. Чітка структурованість і планування роботи допоможуть підвищити продуктивність і зменшити втому. Варто мати чіткий план роботи і слідувати йому, тоді є більше шансів зробити все якісно та вчасно.Не варто ігнорувати час відпочинку, оскільки зекономлений час обернеться втомою (а іноді і хворобливим станом), а це відповідно відбивається і на кінцевому результаті.
Цікавим є змалювання портрету науковця. Рис, необхідних науковому співробітнику, є дуже багато.На мою думку,виділяти найголовніші, універсальні риси необхідні для успіху недоцільно,бо кожна людина є особистістю із неповторними психічними, соціальними, фізичними і розумовими особливостями. Тому комбінація якостей, необхідних для вдалого проведення науково-дослідницької роботи є строго суб"єктивною, і залежить вд конкретного, а не абстрактного науковця.
Щодо першого відео, то я вважаю, що геніальність відкриття ніяким чином не пов"язана з віком науовця. Потрібно віддати належне досвіду фахівців з багаторічним стажем, але не варто забувати про креативність молодого фахівця. Молодість - час нестардантних поглядів і творчого підходу, але як на мене, це не гарантує успіху в науковій діяльності.
А от промова Вілсона справила хороше враження, вона щира і мотивуюча.Поради людини, яка досягнула висот, видаються корисними і авторитетними.
33.
Прочитавши дану статтю, я можу сказати, що мені сподобалась інформація щодо організації творчої діяльності науковця. Я абсолютно згодна з з твердженням "Кожний дослідник повинен знати специфіку наукової творчості в цілому і конкретної галузі науки зокрема". На мою думку, окрім мислення і обмірковування справжній науковець повинен бути зібраним, врівноваженим і готовим до непередбачуваних ситуацій. До речі, правилами, які допомагають досягти системності в роботі науковця, можуть скористатися і студент, трохи змінивши зміст деяких пунктів.
ReplyDeleteЩодо робочого дня. Я згодна, що робочий день науковця не можна прогнозувати, а тим паче передбачити наперед. Проте, варто слідувати правилам та інструкціям, які вказані у другому пункті статті.
Я налаштовуюсь на робочий лад ввечері. Варто скласти список справ, які потрібно виконати протягом всього тижня, розписавши їх на кожен день. В такому випадку все буде під контролем. У п'ятницю варто слідувати принципу "Хто не вміє відпочивати, той не вміє працювати".
Переглянуті відео показують, що вчитися ніколи не пізно. Якщо людина справді хоче займатися наукою, вік не має значення. Він не повинен бути перепоною. У кожного все вдається, якщо є мета. Потрібно бути цілеспрямовани і йти до неї.
Прочитавши дану статтю, я дізналася про те, як дійсно потрібно організовувати свою діяльність. Адже, ми, студенти, доволі важко налаштовуємось на працю. Не досить правильно розподіляємо свій час.
ReplyDeleteЦілком погоджуюсь, що продуктивність нашої роботи залежить від правильної організації нашого дня. Тому, потрібно скласти чіткий план своєї роботи протягом тижня, і намагатися притримуватись його. Я завжди починаю з важчого і поступово перехожу до легших завдань/справ і т.д. Так я зберігаю більше сил. Адже коли починаєш з легших справ то на більш важче сил вже не лишається. До всього потрібно підходити творчо.Головне показувати свою власну думку, мислити індивідуально. Потрібно пам'ятати, що крім тебе, твої справи ніхто не зробить. Потрібно налаштовувати себе на працю! Якщо вже розпочинаєш щось, то доводь його до кінця. Головне не забувати, що ми працюємо, розвиваємося і вдосконалюємо свої знання не для когось , а для себе!
Переглянувши дані відео , я зрозуміла, що найкращі ідеї приходять тоді, коли ти молодий. Адже у нас стільки вільного часу, тому потрібно реалізовувати себе, розкривати свій потенціал. У нас стільки ідей, стільки думок, а от їх реалізація доволі низька. Відразу згадую слова з мультика "А мне бы только захотеть". Тому не потрібно боятися реалізовувати себе. Головне мати мрію, і йти до неї цілеспрямовано, хоч би там що.
1)Без сумніву, ефективність наукової творчості науковця залежить від раціональної організації праці. Серед запропонованих методів наукової організації праці,я особисто,хочу виділити такі, без яких на мою думку(!) неможливо буде досягнути успіхів в науковій роботі, а саме :
ReplyDelete1)Творчий підхід-безумовно він є важливим! Отримавше однакове завдання,кожна людина винонуватиме його по-різному. Перед тим як зробити які-небудь висновки,необхідно вивчити та порівняти усі факти. Я гадаю, для науковця це ще не вся робота, саме після цього і включається його творчий підхід, який і допоможе йому знайти щось не звичне у чомусь звичайному, і,можливо,як результат зробити ще одне відкриття)
2)Мислення- є важливим також,адже ніщо не може з'явитися з нічого, і іноді щоб дати відповідь на якесь запитання,потрібно перечитати багато літератури, звернувшись до досягнень попередніх поколінь і лише завдяки мисленню ми зможемо дійти до відповіді,на яку шукали.
3)Колективність- людина не може жити у соціумі не контактуючи з іншими людьми,так само і науковці ! Іноді фізикам необхідні знання з анатомії людини, та навпаки, лікарі не можуть винайти пристрої для лікування тих чи інших хвороб взагалі не знаючи принципу роботи механіки! Саме тому,об'єднуючись, науковці діляться своїми знаннями у тій, чи іншій сфері за для досягнення взаємного результату, адже колектив який хоче досягти спільну мету вже апріорі не може провалитися,бо тут вже діє не одна людина,і у разі якщо хтось один вже опустить руки,знайдеться інший,хто зможе мотивувати всіх інших.
4)Критичність і самокритичність- потрібно зрозуміти одразу,що вас не критикуватимуть лише в одному разі - коли ви взагалі ничого не робите! Тому потрібно бути готовим вислуховувати коментарі у свою адресу, та адекватно сприймати критику ! Науковий керівник (у разу якщо йому не всеодно на вашу роботу) завжди коментуватиме вашу роботу, але ж він робить це для цього, щоб вказати вам на ваші помилки і покращити якість виконання вашої роботи.
Особисто я,налаштовуючись на робочий лад, створюю план порядку своїх дій,які допоможуть досягнути своєї цілі.
2)Що ж, мені спадобались обидва відео.Перше: мені падобаються виступи досвідчених людей , адже вони можуть мотивувати нас а також поділитися своїм досвідом.
Друге: так, багато виноходів дали людству молоді науковці! Особисто я вважаю, потрібно позбавлятися стереотипу, якщо людина вже у віці та веде наукову діяльність -вона надзвичайно розумна , у той час, коли молоді люди лише стають на поріг наукового життя "не мають такого досвіду як досвідчені науковці". Усе залежить лише від тебе, можна бути дорослим та не зробити жодного відкриття, а можна бути молодим та допитливим,що допоможе тобі у майбутньому досягти значних висот у науці,іноді навіть перевернувши усі уявлення людей про світ. Як було вже зазначенно у відео,що це дуже важливо починату наукову діяльність у молодому віці,адже наші інтелектуальні
можливості сягають свого так званого "піку".
(Климчук Олександра, 32 група)
Безперечно, для занять науковою діяльністю необхідно правильно організувати свій робочий час. Найбільше цьому допомагає самоорганізованість, адже без цього неможливо виконати роботу правильно та отримати необхідні результати. Справжні науковець в першу чергу має розуміти на що спрямована його діяльність, який вклад в майбутнє він зробить своїм винаходом. Щодо образу науковця, то його не можливо заганяти в якісь певні рамки. Як і будь яка людина, науковець - в першу чергу унікальна та неповторна особистість.
ReplyDeleteЗапропоноване до перегляду відео ще раз підтверджує моє твердження про те, що кожен науковець унікальний. Звичайно, з віком людина набуває досвіду та практичних вмінь, проте і в молодому віці дослідниками зроблено величезну кількість відкриттів. Не має значення скільки тобі років, якщо ти творчий, амбіційний та сміливо йдеш до мети, то на заваді твого успіху не стануть ні вік, ні відсутність певних усталених атрибутів науковця.
Діана Неборачко 33 група
Організація впорядковує творчий процес. Крім змістовної сторони справи є зовнішні обставини, такі як терміни та вимоги . І поки ви розробляєте, розвиваєте і втілюєте свої ідеї, всі вони утворюють різні, іноді суперечливі комбінації.
ReplyDeleteЧасто ми намагаємося ці обставини ігнорувати, тим самим зменшуючи ймовірність того, що наші ідеї коли-небудь втіляться в життя.
На мою думку, найважливішим елементом організації є структура. Ми схильні недолюблювати структуру, яка нібито обмежує свободу творчості. Але без структури наші ідеї не в змозі «зачепитися» одна за одну, утворити щось цілісне і, отже, життєздатне. Без структури ми не в змозі зосередитися ні на одній ідеї надовго, щоб відшукати її вразливі місця. Структура допомагає нам домогтися від ідей відчутного матеріального результату.
Структура і організація гідні серйозного обговорення, тому що вони забезпечують конкурентну перевагу . Тільки організація дозволить отримати користь з творчого потенціалу.
Куценко Дарина (35 група)
На мою думку, кожна людина повинна вміти правильно організувати свою діяльність, але це є нелегкою задачею. Прочитавши статтю, я виявила дуже корисними для себе методи і принципи наукової праці, які потрібно обирати відповідно до своїх індивідуальних особливостей, поради і правила щодо організації наукової діяльності. Ми зацікавлені в успішності результату, тому дуже важливо їх знати і використовувати. Наукова творчість дійсно нелегка справа, яку потрібно вміти організувати так, щоб це принесло успіх без шкоди вашому організму. Особисто я повністю підтримую представлені у статті особистісні і творчі якості дослідника. Я вважаю, що особливо необхідними, є такі якості: спостережливість, володіння професійними знаннями, ініціативність, зацікавленість у справі, відповідальність, почуття нового. Я дізналась більше про планування роботи, і проаналізувавши свої помилки, дійшла до висновків, щоб правильно організовувати свою діяльність, не тільки наукову, але й повсякденну, потрібно мати ціль та чітко окреслений план роботи. Також однією із головних умов підвищення ефективності працездатності є правильно організоване робоче місце. Ця стаття дійсно містить в собі велику кількість доцільних порад і правил, якими ми всі повинні користуватись.
ReplyDeleteПерше відео є досить пізнавальним. Молоді люди мають натхнення робити відкриття, вони ще не стомлені щоденною рутиною та мають достатньо енергії та сил для виконання певної діяльності. Але у молодих вчених ще не достатньо досвіду і знань. Але ж все приходить з роками і ми не повинні здаватися та кидати розпочату справу. Друге відео також сподобалось мені. Промова Вілсона спонукає нас діяти, впевнено йти до своєї мети, не боятися помилок на своєму шляху, адже ніхто від них не застрахований.
Тіткова Ольга, 34 група
Стаття є досить цікавою та корисною.Читаючи її можна винести багато цікавої та корисної інформації, яка допомагає нам зрозуміти, як правильно планувати свій робочий день. Стаття допомагає нам правильно розпланувати графік виконання певної діяльності, що дає змогу виконувати цю діяльність ще краще. Читаючи статтю, я дізналась багато нового щодо організації робочого місця та часу виконання діяльності, адже займаючись певною діяльністю, я намагалась зробити усе одночасно чи навіть зробити усе без перерви на відпочинок, що зменшувало прогресивність моєї діяльності. Я вважаю, що така стаття є корисним помічником не лише для тих, хто займається науковою діяльністю, а й для тих, хто займається іншими видами діяльності, навіть для школярів, адже вона допомагає правильно виконати завдання, розподіляючи працю та відпочинок, що дає змогу мати успіх при виконанні тої чи іншої діяльності.
ReplyDeleteЩодо відео, то можна зробити висновок, що займатися науковою діяльністю можна в будь-якому віці, а також, коли у людини є певна ціль, то потрібно йти до неї та не зупинятись ні перед чим і не зважати на перешкоди, адже нічого в житті не має легкого і, щоб досягти успіху нам завжди доводиться докласти зусиль та подолати перепони, що трапляються на нашому шляху.
(Козорез Олеся, 33 група)
Ознайомившись зі статтею "Організація творчої діяльності", я переконалась, що наукова праця вимагає багато зусиль. І, справді, результат нашої наукової діяльності залежить і від процесу організації цієї діяльності. Кожен студент є активним учасником наукової діяльності, але, нажаль, не кожен правильно вміє організувати працю. Слід пам’ятати, щоб отримати позитивні результати потрібно дотримуватись таких принципів: творчий підхід, самоорганізацію, мислення, критичність, економічність, критичність, практичність.
ReplyDeleteЦікавою та корисною для мене була інформація про робоче місце науковця. Напевно, ніхто ніколи брав до уваги, що на ефективність нашої роботи можуть впливати кольори, запахи, шумові вібрації та порядок на робочому столі. Більш того, науковець повинен мати чіткий план та слідувати йому. Отже, починаючи будь-яку діяльність. Яка пов’язана з творчим процесом слід пам’ятати елементарні правила, які допоможуть покращити результат діяльності.
Рішновецька Анастасія, 35 група
Проглянувши запропоновані відео, я переконалась як, насправді, важливо в молодому віці використовувати всі наші знання. Саме цей час є сприятливим для певних досліджень. Коли студенту тільки 20, він сповнений нових ідей, амбіцій, у нього багато часу та мало важливих справ, студент має величезну мотивацію дослідити щось, відкрити щось нове. Доведено, що з віком можливості винаходити щось нове зменшуються. На відео були приведені чудові приклади, які доводять, що всі вагомі відкриття були здійснені коли дослідникам було до 30 років. Отож, скеруймо наші знання та вміння у правильному руслі.
ReplyDeleteРішновецька Анастасія, 35 група
У статті надано практичні та дійсно корисні поради як для науковців, так і для людей, які займаються будь-якою іншою розумовою діяльністю, зокрема і для нас – студентів. Безсумнівно, дотримання режиму дня, уміння розраховувати власний час сприяє підвищенню ефективності праці. Проте мене збентежило занадто часте, на мою думку, вживання у тексті слова «дисципліна»: дисципліна праці, дисципліна мислення, планова дисципліна. Адже наукова діяльність – це не спорт. Звичайно, щоб досягти гарних результатів, потрібна неабияка витримка, наполегливість та завзятість. Але натхнення, я впевнена, відіграє провідну роль. Людина, яка щиро зацікавлена у тому, що вона робить, віддається роботі, а не є роботом, що живе за розкладом – ось моє бачення науковця. Що ж стосується мене, я завжди намагаюся планувати свій робочий день. Ставлючи собі мету, плануючи свій робочий день я завжди намагаюсь дотриматись запланованого.
ReplyDeleteПереглянувши дані відео я зрозуміла, що вчитися і займатися науковою діяльність ніколи не пізно. Потрібно лише мати бажання, ідеї та знаходити способи їх реалізації у життя.
Юрчук Сніжана, 34 група
Будь-яка наукова діяльність передбачає правильну організацію праці, оскільки від неї залежить подальший результат. Чим вищий рівень організації, тим більше успіху можна досягти, і навпаки. У даній статті автор наголошує на те, що існують такі методи організації наукової праці: творчий підхід, плановість, мислення, колективність, самоорганізація та економічність.
ReplyDeleteНа мою думку, плановість є головним елементом правильної організації діяльності. Вона допомагає раціонально витрачати час, уникнути його витрат. Досить доречним та цікавим є давнє китайське прислів’я, яке стверджує , що кожна людина може стати розумною трьома шляхами. Найважчий – це власний досвід, найлегший – шлях наслідування та найблагородніший - це шлях мислення. І дійсно, мислення є одним з основних компонентів наукової праці, бо ми постійно маємо розмірковувати над поставленими питаннями.
Щодо моєї організації, то я завжди складаю план необхідних завдань та чередую працю з 10-15 хвилинною перервою. Також слід пам’ятати, що потрібно починати зі складної роботи, не можна виконувати дві одночасно та завжди доводити все до кінця.
Поляновська Марина, 35 група
DeleteAccording to these two videos, I understood that future belongs to us, ambitious and young people. There were a lot of great people who made their great discoveries when they were in the age of early or middle twenties. And they had a real success.
ReplyDeleteAn American biologist E.O. Wilson says that all humanity depends on knowledge and practice, so everyone of us can make contribution to science. When you are young, you have more motivation, time and independence. Anyway, you shouldn’t be afraid of difficulties, because Latin proverb says: «Omne initium difficile est».
Поляновська Марина, 35 група
DeleteПоради, подані у статті є дієвими і дотримуючись їх роботу можна виконати швидше та із задоволенням.
ReplyDeleteБезперечно щоб досягти високих результатів у будь-якій справі необхідно правильно організувати роботу. Наукова діяльність вимагає зусиль та творчого підходу науковця. Творчий підхід передбачає пояснення, аналіз отриманих фіактів. науковець повинен бути наполегливим, витриманим, терпеливим, відповідальним адже на шляху до відкриття чогось нового присутня розумова пряця. Кожен науковець прочитавши статтю, розуміє, що є необхідним для досягнення результату і відштовхуючись від індивідуальних особливостей вирішує які якості потрібно в собі виховати, а які в нього вже є і допожуть йому бути ефективним. Я погоджуюсь з тим, що планування є невід'ємною та головною частиною виконання роботи. На мою думку план роботи допоможе не втратити цікавих моментів дослідження та збереже час.
Щодо відео я можу зробити висновок, що займатись наукою ніколи не пізно. Молоде покоління хоча і має свіжі ідеї та погляди щодо розвитку сучасного світу, воно не має достатньо досвіду, такого як старше покоління. Тому, я впевнена молоді та старші науковці повинні взаємодіяти та ділитися поглядами. Промова Вілсона спонукає до дій та запевняє, що не потрібно боятися робити помилки.
Максимова Тетяна, 34 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteОпрацювавши статтю, я зробила висновок, що вона містить інформацію, яка буде цікава кожному. Як батькам дитини дошкільного віку, школярам, студентам, так і людям, зайнятим, фактично, в будь-якій сфері діяльності. Адже, людина і праця, майже невіддільні терміни. Все наше життя пов'язане з нею. Тож, потрібно знати шляхи, які сприятимуть найбільш ефективнішій діяльності. Безумовно, дана стаття, стане у пригоді. Я повністю погоджуюсь, що правильна організація робочого місця, розподілу часу на відпочинок та роботу, дисциплінованість, пунктуальність сприятимуть швидкій та ефективній роботі. Адже, втома та лінь - не є помічниками в людьскій діяльнося, зокрема, науковій. Найцікавішою інформацією із статті, для мене стали запахи, колір та шуми, які можуть відволікати нашу уваги й мати вагомий вплив на діяльність. Безумновно, багато з нас, особливо студенти, звикли, приходячи додому, вмикати телевізор або ж ком'ютер, музику на задньому фоні, або ж якийсь фільм і приступати за роботу. Дякуючи статті, я зрозуміла, що це абсолютна помилка! Тож, дякую, за таку важливу і корисну інформацію, яка стане в пригоді кожному.
ReplyDeleteПісля перегляду 2 відео, зізнаюсь, у мене з'явилось окрилило натхнення, віра в себе та свої можливості. На жаль, найчастіше, ми віддаємо перевагу перегляду відео із розважальною метою. Проте, дякуючи курсу наукових досліджень, у нас з'явилася можливість переглядати дуже корисні для науковців та й взагалі для кожноу відео. Перше відео вселило думку про те, що кожен із нас спроможний відкрити щось нове, головне працювати над собою та не зупинятися, йдучи до мети. Потрібно відкинути всі сумніви й тоді неодмінно прийде успіх. Щодо другого відео, то було надзвичайно приємно послухати досвідченого науковця, який наставляє молодь, який прагне віднайти ключ до кожного молодого серця в пошуках нових знань та відкриттів. Дякую за можливість переглядати такі надзвичайно цікаві відео.
Марія Ганнущенко , 32 група
Звичайно, творчий підхід, мислення, плановість, комфортне робоче місце та ін. є дуже важливими під час написання наукової праці, але, я впевнена, що ти не зможеш її написати, якщо в тебе немає бажання починати цю справу. Тобі не вдасться налаштуватись на плідну роботу, якщо в тебе немає натхнення для цієї справи. Пишучи без бажання, ти тільки будеш робити вигляд, що щось робиш, аби тебе не чіпали близкі люди чи сусіди по кімнаті. Працювати не бажаючи того-дуже важко. На мою думку, це ще більше втомлює і навіть яскраві кольори стін не збудять твою заховану музу творчості.
ReplyDeleteОтже, перед тим, як починати науову працю, спочатку зацікав себе, щоб виникло справжнє бажання до праці! Наприклад, ти можеш уявити, що ти написав блискавичну курсову роботу й комісія на захисті тобі аплодує, і ліплять п'ятірки. Чудова мотивація, чи не так? =)
Щодо відео я хочу сказати, що, дійсно, в більшості випадків саме молодь робить відкриття. Я вважаю, що причина цьому - наш мозок. З плином часу він втрачає свою активність, уповільніються й все важче стає пригадати якусь інформацію. Більше того, деякі науковці вважають, що починати вчити іноземні мови з 20 років - вже запізно, найкраще іноземні мови вивчати ще з дитячого садочка. Я в свої 20 вже помітила, як важко зрозуміти французьку мову, якщо ти її ніколи не вчила, але немає нічого неможливого, треба просто захотіти і все вийде=)
35 група
DeleteНа мою думку, рушійним фактором кожного наукового дослідження є творчий підхід науковця до поставленого перед ним завдання. Мислення, здібності мають вагу лише в поєднанні із здатністю науковця творчо інтерпретувати певний факт та достойно його представити. Тому правдивим є твердження, що науковець має зберігати вміння дивуватися навіть найпростішим речам, не замикатись в стінах накопичених знань. Крім таланту, справжній науковець має володіти твердою волею, наполегливістю, вмінням розставляти пріоритети. Відомою істиною є твердження про те, що у будь-якій творчості 90 відсотків успіху забезпечує праця і наполегливість , і тільки решту 10 залежать від таланту. Зокрема, відомий французький письменник Оноре де Бальзак відводив лише декілька годин на відпочинок, присвячуючи решту часу письменництву, і шляхом спроб та невдач досягнув світового визнання.
ReplyDeleteЯ повністю погоджуюсь із думкою, запропонованою у відео №1 про те, що співпраця між молодими та досвідченими дослідниками є релевантною у будь-який час, адже така співпраця базується на поєднанні ґрунтовних знань, життєвого досвіду та свіжого погляду на речі.
Промова Вілсона закарбовується у пам’яті , адже вона здійснена у мотиваційному ключі, спонукає до змін. Особливо мені сподобалась його думка про те, що кожна людина може досягнути значних висот завдяки наполегливій праці, цілеспрямованості та правильної мети.
Калюжняк Вікторія, 35 група
дякую за цікаву статтю! мені, як молодому науковцю, ця стаття дуже допомогла ( пишучи наукову статтю, чи курсову)! У статті запропоновані практичні, корисні поради: як організувати робочий день, як організувати робоче місце. Я згодна з усіма порадами, і хотіла б додати від себе: не починайте ні якої роботи без бажання! Я думаю бажання - це дуже важливо, адже, якщо тобі щось не подобається ти ніколи не зробиш це гарно!
ReplyDeleteКрім того я згодна з тим що творчий підхід повинен бути присутній у будь чому. Як що ми виконуємо якусь роботу прикладаючи до неї РОЗУМ, БАЖАННЯ, ТВОРЧІСТЬ – ця робота буде виконана на високому рівні.
35 група
Читавши дану статтю, я ловила себе на думці, що з чимось я погоджуюсь, а з чимось ні. Насамперед я погоджуюсь з тим, що якщо ми хочемо досягнути чітких результатів, якщо ми ставимо перед собою конкретну мету то звісно в нас має бути чіткий план як ми цього досягнемо. Можливо саме це і відрізняє справжнього науковця від аматора, якщо можна так сказати) також я погоджуюсь з тим, що часто старші вчені чи просто люди з досвідом привносять в нашу наукову діяльність частиночку світла, за допомогою якої результат не змушує чекати на себе. Але я хочу піддати сумніву твердження про те, що хороше відкриття обов*язково має бути чітко сплановане. Згадайте скільки визначних відкриттів було зроблено випадково (яскравий приклад - винайдення пеніциліну).
ReplyDeleteЩодо мене, то я не можу приступити до будь-якої діяльності без відпочинку піся пар. Це може бути сон, перегляд фільму чи мультфільму або просто прогулянка до магазину. Це допомагає знайти в собі сили для продуктивної діяльності. Я не можу сказати, що маю чіткий розпорядок дня, алероботу я розприділяю від найважчої, яка вимагає багато сил, до легкої, яку можна зробити швидко. В результаті виконання останнього найлекшого завдання відбувається з посмішкою на обличчі)
Дякую за цікаві відео. Вони допомагають подивитись на звичайні речі з іншої сторони. Вкотре нагадують нам, що ми молоді, повін сил, енергії та можемо винаходити, відкривати щось, адже це наше завдання.
Особливо вразила промова Вілсона. Відразу захотілось щось зробити, спланувати. Автор неабияк мотивує. Мені здається корисно було б запропонувати це відео для загального перегляду студентами, кожен виніс би дя себе щось цікаве, корисне.
Дякую за пізнавальну статтю. Думаю, в написані моєї курсової роботи ці поради мені пригодяться. Чітко та зрозуміло описані елементи організації свого часу, місця роботи та ішного. За допомогою цієї статті, я зрозуміла які помилки допустила в написанні курсової роботи на другому курсі. Тепер я знатиму як слід починати роботу і як важливо обрати місце, де тебе не відволікатимуть від роботи. Адже продуктивність праці залежить від зосередженності на матеріалі який ми опрацьовуємо. Думаю, данна стаття стане гарним помічником для всіх студентів, які розпочнуть свій науковий шлях з написання курсової роботи.
ReplyDeleteГоворячи про перше відео, я можу з уперненістю сказати, що автор має рацію. Молодість є добрим фактором у науковій діяльності, адже саме в цей період є потяг до здійснення неможливого. Молодість не обмежує себе законами і рамками. В цей період дуже сильна мотивація та бажання пізнання.
Щодо другого відео, я вважаю, що творчий підхід і справді дуже важливий. Адже без нього неможливо створити щось нове. І не потрібно боятися щось розпочинати. Спочатку буде важко, але згодом ми знайдемо правильний шлях.
35 група (309)
DeleteНа мою думку, від правильно організованої творчої та наукової діяльності залежить результат дослідження. Молодому науковцю потрібно зосередити максимум уваги на досягненні цілі. І в цьому йому допоможе правильно організовані робочий день та стіл, план та розпорядок. Я вважаю, що важко тому, кому не цікаво. Якщо є зацікавленість в роботі, то є бажання і працювати. Кожен дослідник повинен знати специфіку та алгоритм свого дослідження. Бувають різні, не передбачувані ситуації, але якщо діяти за алгоритмом, результати будуть правильно доведені та розкриті для інших. Головне, не здатися на півдорозі, мати витримку, терпіння, шукати натхнення, ділитися своїми враженнями з близькими та довести самому собі, що ти чогось вартий. Гарницька Анна, 35 група
ReplyDeleteЩодо мене, важливо дійсно - знання матеріалу, який розкриваєш, та інтерес. Втома завжди залишається на другому плані.
DeleteСтаття розкриває основні правила і принципи організації роботи молодого науковця. Поради є дуже практичними та корисними, й справді, дотримуючись цих простих, але дуже важливих правил можливо досягти успіхів у науковій діяльності і не нанести шкоду своєму здоров'ю, адже часто науковців звинувачують у величезних жертвах заради науки, заради результату. На мою думку, найважливішим у процесі підготовки будь-якої наукової праці, чи й взагалі у будь-якій діяльності, є самоорганізація і самоконтроль. Науковець повинен бути господарем свого часу та своїх думок, раціонально розраховувати сили. Починаючи будь-яку роботу, навіть щоденне виконання домашніх завдань, я завжди створюю детальний план своєї роботи, в якому продумую усі завдання та час, необхідний на їх виконання. І це справді допомагає структурувати та організувати свою роботу, а згодом це входить у звичку. Особисто для мене у підготовці до семінарів, написанні статей та курсових робіт важливим аспектом, напевно одним із найголовніших, є творче натхнення. Адже не маючи бажання працювати, неможливо створити щось насправді варте уваги. Тому я переконана, що у будь-якій діяльності необхідно керуватися не тільки суворими правилами та слідувати встановленим канонам, потрібно вміти мислити ширше, out of the box, не боятися експериментувати і здаватися для когось божевільним. Адже всі величезні відкриття нашого людства були зроблені людьми, які не боялись протиставити себе суспільству, вийти за рамки встановлених норм і поглянути на речі під іншим кутом зору. Саме так має бути організована робота сучасного прогресивного науковця, який обов'язково зацікавлений у власному дослідженні, якого не лякають труднощі і проблеми, а навпаки, він здатен прийняти виклик, який лише збільшить його інтерес та змотивує працювати ще наполегливіше та продуктивніше.
ReplyDeleteІрина Форкун, 35 група
1. Стаття присвячена правилам та практичним порадам молодим науковцям у їх науковій діяльності. Безперечно, всі ці поради надзвичайно корисні та можуть ґрунтовно полегшити студентам роботу над курсовими чи дипломними, але ж насправді не завжди так легко виконати все, що радять спеціалісти. Найпродуктивніший час роботи над складним завданням – з 10 ранку до 12 ночі, та більшу частину цього часу ми проводимо в університеті, в той же час, як єдиний час,коли ми можемо серйозно ґрунтовно займатися науковою роботою – вихідні, бо кожного дня ми маємо вдосталь домашніх завдань та поточної роботи, але ж в статті зазначено, що найпродуктивніші дні для роботи – вівторок та середа, а під кінець тижня мозок найбільше втомлений. Тож, ми маємо винести з цієї статті розуміння того, що правильна організація роботи виконує найголовнішу роль у успішності результату і ми маємо докладати усі можливі зусилля для того, аби створювати умови для роботи виходячи з того, що залежить від нас особисто, виконувати правила гігієни освітлення, провітрювання, ритмічно чергувати види роботи і тд.
ReplyDelete2. Чому саме молоді науковці роблять найвизначніші та найрадикальніші винаходи та відкриття?? Тому, що вони не знають правил і тому не бояться їх порушувати. Молодь готова до дії, життя для них швидке та повне перспектив, вони дивляться в майбутнє і тому не сприймають минулого, усе, що було створено до них, здається їм неправильним та непотрібним і тому вони шукають нові шляхи вирішення нових проблем, і саме цим змінюють світ на краще.
Дана стаття є дуже цікавою для мене. Я погоджуюсь з тим, що кожний науковець, який свій життєвий шлях пов’язав з науковою діяльністю, спрямовану на створення та прогрес знань за допомогою наукових методів, для досягнення високих наукових результатів має дотримуватися не лише певних принципів поведінки в науковому співтоваристві, а й вміти організувати своє робоче місце та спланувати свій робочий день. На мою думку, запропоновані у статті шляхи організації наукової діяльності є правильними, логічними та важливими для дотримання. Звичайно, кожен повинен побудувати свою лінію поведінки, яка буде оптимальною з урахуванням фізичних та духовних особливостей, адже що буде корисним для однієї людини, не завжди підійде іншій.
ReplyDeleteЗ переглянутих відео я винесла для себе дуже важливу річ, потрібно дивитись навіть на самі прості речі з різних сторін, дивувати людей багатогранністю. Вік - не є перешкодою на шляху до пізнання чогось нового на не звіданого. Молодість - час нестардантних поглядів і творчого підходу, але як на мене, це не гарантує успіху в науковій діяльності. Тому дані відео та стаття є актуальними для швидкоплинного світу. (35 група)
На мою думку, кожен майбутній науковець має прочитати цю статтю. Вона корисна тим, що дає дійсно хороші поради, як планувати свою діяльнсть, щоб результативність була максимальною. Ні для кого не секрет, що інтелектуальна праця є досить складною і клопіткою, тому тут досить важливо правильно її планувати. Не менш важливим є оточення, в якому працює науковець, саме тому слід звертати увагу на дизайн приміщення.
ReplyDeleteЩо стосується мого бачення науковця, то для мене це людина, яка постійно розвивається, постійно поповнює і закріплює свої знання, це людина активна, це перш за все людина, яка горить, а не тліє. Я визначаю 3 найважливіші якості для науковця: терплячість, цілеспрямованість, креативність.
Стосовно планування мого робочого дня, то тут все просто. Завжди починаю з найважчого і працюю на перспективу.
1. Без сумнівів, стаття є досить актуальною для майбутніх науковців, адже правильна організація діяльності є однією із складових, що визначають успіх у подальшому. Важливо взяти до уваги правила, завдяки яким можна досягти системність у роботі та перед початком діяльності ретельно дотримуватись порядку щодо кожного ж елементів самоорганізації. Стаття дає перелік рис, якими повинен володіти майбутній науковець, тому я вважаю за потрібне виділити риси, які домінують в особистості науковця, користатись ними та розвивати ті, які ще не набули достатнього рівня.
ReplyDeleteУ статті має місце питання планування свого робочого дня. Усі ми знаємо, яким важливим є тайм-менеджмент для успішних людей. Тому, для того, щоб спостерігати плоди праці в майбутньому, потрібно приступати до планування свого дня. Щоденник також фігурує важливим атрибутом у щоденному житті успішних людей, як місце, куди можна занотовувати думки та ідеї. Як на мене, він грає роль не лише засобу нагадування інформації чи щось на зразок, він також виступає мостом для засвоєння нових знань та розширення кругозору, адже ми використовуємо також і зоровий вид сприйняття інформації.
2. Щодо відеофайлу про молодих науковців, я можу сказати, що вони дійсно мають більше можливостей зробити великі відкриття, ніж люди старшого віку. Тому що молоді науковці ще не прив'язані до загальноприйнятих норм та правил, їм хочеться кидати виклик новому, ще не дослідженому. Іноді це може сприйматись як переоцінювання власних можливостей, але саме молодь завдяки своєму максималізму втілює мрії у реальність, відкриваючи все нові й нові рамки свідомого.
3. Промова Вілсона є своєрідним натхненням для кожного науковця. Особливо мене змусили замислитись його слова: "The search for knowledge is in our genes". А дійсно, історочино це доведено. Тому я вважаю раціональним не відторгати ту величезну складову кожної особистості, яка потребує бути в пошуці. В світі ще є багато невідомого, тому перед кожною людиною стоїть завдання зробити свій внесок у науку, залишивши свого роду "слід на Землі" і передавши безцінний досвід майбутнім поколінням.
35 група.
Стаття містить дієві поради щодо організації наукової діяльності. Виходячи з власного досвіду можу сказати,що порядок на робочому місці допомагає налаштуватися на роботу і зібратися з думками. Ніщо не повинно відволікати від діяльності і порушувати спокій.
ReplyDeleteУспішність роботи залежить від її правильного планування. Складання плану допомагає структурувати роботу, робить її логічною і послідовною.
Важливо правильно розподіляти свій час для більшої ефективності. Не варто забувати про відпочинок.
Після перегляду відео можу зробити висновок,що не варто зважати на перешкоди,які завжди виникають і виникатимуть на шляху до мети. Потрібно вміти долати труднощі і не зупинятись. Ніколи не пізно щось починати,головне мати бажання і відкинути страхи і сумніви.
Шеремет Вікторія 34 група
Я погоджуюсь, що найважливішим аспектом для того аби досягти бажаного результату у роботі потрібно перш за все правильно організувати цю роботу. Необхідно враховувати всі аспекти, від оточення та робочого місця, до атмосфери в будинку. Мені звичайно подобається працювати сидячи у своїй кімнаті, не відволікаючись на якісь дрібниці типу телевізора. Я люблю працювати у тиші, мені здається, саме так я можу зібрати всі думки до купи. Звичайно зосереджуватись та сидіти на одному місці довгий час для мене важко, тому я роблю маленькі перерви.
ReplyDeleteПерш ніж налаштуватись на роботу, я подумки продумую всі свої кроки та їх виконання. Як радив нам психолог, на 2 курсі, я починаю з найважчого і по-трохи переходжу до більш легких завдань.
У цій статті мені сподобалась думка щодо робочого блокноту. Думаю, це чудовий помічник, який буде допомагати та підштовхувати мене до роботи. Також корисною була інформація щодо розподілу тижня, надалі буду враховувати це у своїй роботі,адже зараз я намагаюсь всі найважливіші та найскладніші справи зробити у понеділок.
Стосовно мого бачення науковця, на мою думку, це людина, яка дійсно із захопленням та задоволенням присвячує себе науці. З такою людиною приємно спілкуватись та можна дізнатись багато цікавого.
2. Щодо 1 відео, я зрозуміла скільки перспектив та можливостей ми маємо поки молоді. Ми маємо час, свіже мислення та незапл'ямований погляд на світ, тому це чудовий вік або розкрити та показати себе світові.
Промова Вілсона може надихнути кожного, не лише науковців. Його слова "the world needs you" не аби як мотивуюсь та надихають. Звичайно, всі ми робимо помилки і подолавши їх стаємо сильнішими, отже не потрібно боятись, потрібно діяти.
35 група
DeleteСтаття є досить цікавою,та повчальною.Основна вимога, що пред'являється до раціональної плануванням робочого
ReplyDeleteмісця, - забезпечити економію часу на пошук засобів і предметів праці і
скорочення фізичних зусиль.Умови праці - це сукупність елементів можливо факторів
середовища і трудового процесу, які впливають на функціональний стан
організму людини - на наше здоров'я, працездатність, задоволеність працею
і також його ефективність.Тетяна Сварчевська 35 група
Я думаю, що зазначені в поданих матеріалах поради є дуже актуальними та необхдними для юних науковців, оскільки нашому віці надзвичайно важко налаштувати себе на "науковий лад", правильно організувати роботу, розрахувати час, виховати в собі необхідні для науковця риси та зробити все можливе для того, щоб якісно виконати навіть ту ж курсову роботу. Я думаю, що наукова діяльність неможлива без творчого підходу науковця до неї. Ми повинні вносити щось нове, висловлювати свою точку зору з того чи іншого питання, а не дотримуватись певних шаблонів та норм. Бути справжнім науковцем одночасно надзвичайно складно і безумовно цікаво. Необхідно завжди працювати над собою, розвиватись, вдосконалювати себе та збагачувати свої знання.
ReplyDeleteТакож хочу зазначити, що в науковій діяльності не існує певних вікових бар'єрів. В цій галузі успішним може бути як дорослий зі стажем фахівець, так і молодий, достатньо лише захотіти та докласти до цього зусиль. І головне - ніколи не зупинятись на досягнутому, а постійно ставити собі нові цілі і впевнено до них іти.
Свінціцька Юлія, 35 група.
Надзвичайно цікава стаття! Дуже легка і зрозуміла, але від цього не менш корисна.
ReplyDeleteПоради є приктичним і я впевнена дійсно дуже дієвими. Багато яким аспектам я не приділяла уваги під час написання наукових робіт. Дуже жалкую що ця стаття не потрапила до мого огляду раніше.
На другому курсі я почала користуватися щоденником, в якому розписувала всі завдання на тиждень (як це зазначенно в статті) і дійсно це дуже допомагає організувати діяльність і підвищує продуктивність, адже коли все сплановано, ти можеш приділити кожній справі достатньо часу, а не вирішуєш все по мірі надходження поспіхом.
Тепер я обов'язково додам до своєї самоорганізації ще декілька аспектів, а можливо вдасться осягнути і всі запропоновані в статті. Це обов'язково допоможе в написанні курсової роботи, і взагалі в студентському житті.
Відео ж що були запропоновані до перегляду допомогли мені переосмислити моє відношення до молодих науковців.Чомусь існує стереотип, що мудрість приходить з часом, але ж науковці поважного віку не насміляться і на половину того на що може молодь. А що ж за наука без експерементів, без ризику та жаги до розвитку.
Ці відео дійсно надихають, і хочеться негайно ринути в науку. Адже дійсно коли якщо не зараз...зараз у нас є все: молодість, час, сміливість, свіже мислення та світлий розум.
На мою думку, стаття є дуже актуальною та цікавою для всіх вікових категорій науковців. Мені найбільше сподобався принцип самообмеження, адже це самообмеження є досить важливим в написанні будь-якого типу робіт і, як правило, молоді науковці не вміють самообмежувати себе при написанні наукової роботи. Я цілком погоджуюся, що самообмеження особливо важливе на стадії збору матеріалу та слід вибирати те, що необхідно для вирішення даного питання.
ReplyDeleteЩодо мене, то перед тим як налаштуватися на роботу я намагаюся зрозуміти і точно усвідомити навіщо потрібно виконувати ту чи іншу роботу , усвідомити, який буде результат і чому виконання даної роботи потрібне саме мені та як це допоможе розширити мій кругозір.
Відео 1. Дане відео надихає на активний спосіб життя. якщо ти молодий в тебе є більше можливостей, мотивація, час. молоді дослідники не користуються досвідом, адже він незначний. Саме тому молоді науковці мають "свіжі" та цікаві ідеї, а також власну думку відносно будь-чого.
Відео 2. У цьому відео чітко пояснюється, що не потрібно боятися почати щось нове, головне спробувати, адже хто не спробував, той не може точно знати що б з цього вийшло.
Вакуленко Юлія, 35 група
У статті запропоновано багато практичних порад щодо планування робочого дня, організації робочого місця. Я погоджуюсь з усіма порадами. Я вважаю, що робота повинна бути чітко спланована. Планування повинне бути індивідуальним для кожної людини, потрібно враховувати сильні сторони особистості. Деяким людям достатньо всього декілька хвилин, щоб продовжити роботу, а іншим потрібен тривалий час щоб налаштуватися. Дуже важливим є планування робочого дня з врахуванням індивідуальних особливостей особистості.
ReplyDeleteЩодо Відео 1, я вважаю, що молоді науковці мають достатній рівень знань для того щоб зробити наукове відкриття, але їхній розум ще досить гнучкий щоб відмовитися від певних переконань, догм від яких старші науковці вже не здатні відмовитися. Коли людина тривалий час досліджує певне наукове питання, а потім щось змінюється, то дослідник не може відмовитися від результатів своєї діяльності.
У Відео 2 говориться про те, що пізнавати щось нове ніколи не пізно і я з цим повністю погоджуюсь.Досліджуючи конкретне питання ми можемо випустити з уваги певну деталь з іншої галузі знань, яка могла б допомогти знайти рішення.
Муковнін Євген, 34 група
Щоб досягти високих результатів у науковій діяльності, слід правильно організовувати працю. Існую безліч методів організації праці, які потрібно обирати враховуючи індивідуальні особливості, але є декілька загальних яким підпорядковуються усі науковці. Одним із найважливіших є творчий підхід. Це означає, що науковець повинен постійно прагнути до пояснення факті і внесення чогось нового в науку.
ReplyDeleteУ науковій діяльності, одне з найголовніших займає організація праці, яка включає в себе 6 дотримування однакової методики, організація робочого місця, додержання дисципліни праці. На мою думку, організація робочого місця є дуже важливою для успішної наукової діяльності, тому хотілося б розглянути цю вимогу дещо детальніше. Кожному працівнику слід організувати робоче місце, закріплюючи за ним частину виробни¬чої праці, забезпечити обладнанням, інструментами, засобами зв’язку. Збалансованість робочого місця — це відповідність його функціям і вимогам певного наукового дослідження. Продуктивність розумової праці значною мірою залежить від умов праці, фізичного комфорту, відпові¬дності робочого місця різним вимогам. При організації робочого місця потрібно звертати увагу на освітлення, рівень шуму у тому місці, його положення та розмір. На робочому столі не моє бути зайвих предметів.
Отже, Робоче місце може дуже сильно вплинути на рівень продуктивності праці, отож обирати і організовувати його науковець повинен тільки після того, як ознайомиться із правилами організації робочої території (якщо можна її так назвати) науковця.
У самореалізації велику роль відіграють самообмеження і дисципліна. Та навіть якщо науковий працівник може успішно організувати наукову діяльність і знайти правильний підхід до виконання роботи, він має вміщати в себе деякі якості, які зображують його як науковця. Він має бути творчим і допитливим; зацікавленим у своїх дослідженнях і спостережливий; ініціативний та честолюбивий.
Отже, слідуючи всім критеріям та розвиваючи в собі правильні риси, можливо стати гарним та успішним науковцем та пов’язати улюблену справу із світом наукових досліджень.
Тверда Аліна, 34 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteНа мою думку, стаття містить багато різних корисних порад науковцю-початківцю. Працюючи над будь-яким дослідженням потрібно заздалегідь планувати свою діяльність, складати план й за ним перевіряти хід роботи. Якщо виникають труднощі, завжди можна звернутися за порадою до колег, що може значно підвищити ефективність роботи над дослідженням. Важливим елементом під час роботи науковця є самоорганізація, декілька простих принципів допоможуть досягти системності в роботі та високих результатів.
ReplyDeleteЩодо особистих якостей науковця, то він, безперечно, повинен творчо мислити, проявляти допитливість, ініціативність, а також свої профісійні навички.
Пєлих Марина, 35 група
Дана стаття є не тільки досить цікавої і научно підтвердженою, але й дуже корисною для людей пов'язаних з творчим процесом! Мені,як студентці, інколи дуже важко приступити до виконання певної наукової робити. Причини ж цього досить різноманітні: відсутність чіткого плану, незнання з чого розпочати, неорганізованість, безлад робочого місця. З цієї статті я зрозуміла що слід робити, як повина бути організована робота. Наукова робота це клопітка праця, план якої повинен бути чітко продуманий, вона не робиться за день чи два, це праця тижнів як мінімум.
ReplyDeleteВідео є дуже цікавими, з яких я дізналась багато історичних фактів. На мою думку, люди давнини виростали на лоні природи, вивчали світ з ранку до вечора, вони не були зіпсовані плодами науково технічної революції, своє дозвілля проводили читаючи, поглинаючи нові знання і новий досвід, саме тому багато людей давнини стали науковцями в такому раньому віці. Недаремно кажуть, що 21 століття втрачене... саме тому слід пізнавати світ, розвиватись, добиватись нових цілей, творити, а не тратити наше життя на даремні речі.
Дана стаття виявилася для мене цікавою з огляду на те, що наголошує на важливості колективізму, а не індивідуалізму в процесі наукової діяльності. Адже й справді, усі люди різні за типом темпераменту, складом розуму, схильностями.Тому наукове дослідження буде об’єктивнішим, точнішим та насиченішим, якщо у його процесі прийматиме участь більше однієї людини.
ReplyDeleteВласне я в процесі організації будь-якої праці зосереджуюся на плануванні своєї діяльності. По-перше,я вважаю,що кожен науковець повинен вміти диференціювати завдання, які лежать перед ним,за ступенем важливості та рівнем віддаленості. Я маю на увазі, що всі справи потрібно поділяти на важливі близької перспективи, важливі далекої перспективи, неважливі близької перспективи та неважливі далекої. Використання даної класифікації допомагає мені досягти успіхів при виконанні будь-якого виду роботи.
Щодо відео, то вони доволітаки мотивуючі. Головна ідея - пробудути в молодих людях бажання використовувати свої вміння та знання, використовувати їх з метою збагачення сучасної наукової галузі, так як наші інтелектуальні можливості знаходяться на піку розвитку.
Колесник Людмила, 35 група
Я вважаю, що дана стаття є дуже корисним матеріалом для тих, хто хоче розпочати свою дослідницьку діяльність. В цій статті розглядаються питання, які на перший погляд здаються елементарним, але насправді є невід‘ємною сходинкою до дослідницького олімпу. Насамперед, чудовою порадою є складання чіткого продуманого плану, що допоможе не лише організувати творчу дослідницьку діяльність, а й стане корисним у самоорганізації дослідника. Необхідно пам‘ятати, що лише любов до своєї справи, невичерпна допитливість та клопітка праця допоможуть досягти успіху у дослідженні.
ReplyDeleteПредставлене відео можна назвати доволі мотивуючим. Особисто для себе я черпала натхнення до праці, адже зараз я проживаю найкращі роки свого життя, коли я переповнена енергією та ентузіазмом до створення чогось нового. Цей вік можна назвати найкреативнішим, адже ми ще не так застрягли у рамках, які нав‘язані суспільством. Не слід забувати, що з кожним роком ці рамки стають все вужчими. Тому не потрібно гаяти часу. Необхідно починати рухатися уперед до все нових горизонтів і створювати нові обрії.
Ішкова Галина (34)
Дана стаття, на мою думку, має досить важливе значення не тільки для студентів, але й для тих, хто тільки розпочинає свою наукову діяльність. Не можна заперечувати того факту, що для досягнення успіху в науковій діяльності потрібно прикладати максимально зусиль. Предаставник наукової сфери діяльності повинен бути цілеспрямованим, терплячим і вміти організовувати свою роботу для того, щоб мати великі ркзультати.
ReplyDeleteВ даній статті мені сподобалось наведене китайське прислів'я про те, що найблагородніший шлях стати розумним, є шлях мислення. Але потрібно вміти правильно мислити. Для цього треба бути освіченою та начитаною людиною.
Бондар Тетяна, 34 група
На мою думку, головним успіхом в науковій діяльності є систематичність а роботі. Людина повинна поставити перш за все цілі, яких вона хоче досягнути. Також, потрібно бути опізнанним. Не потрібно забувати, що для того, аби досягти свого, може пройти не мало часу, але потрібно бути терплячим.
ReplyDeleteЯк у статті,та і у відео, кожна людина може знайти щось цікаве для себе та зробити певні висновки.
Захарчук Анна, 32 група
Прочитавши дану статтю, я відкрила для себе чимало нового. Багатьма порадами, вміщеними там, я вже користувалася, так би мовити, на підсвідомому рівні, при написанні рефератів, наукових робіт чи статей. Але я обов'язково скористаюся чималою частиною прочитаного при написанні своєї курсової роботи в цьому семестрі. Дана стаття є неймовірно корисною, адже вміння правильно планувати свій час, розподіляти свою енергію та уміло використовувати свої можливості - це вже половина зробленої справи. В статті гарно висвітлені психологічні особливості людини. Неймовірно корисними порадами особисто для мене стали поради щодо таких технічних пристосувань як тримач документів Curtis Clip чи опори для зап'ясть Wrist rests, а також інформація щодо днів та годин підвищеної працездатності.
ReplyDeleteВідео також містить достатньо корисної інформації. Я погоджуюся з автором першого відео щодо того, що багато наукових відкриттів здійснюються молоддю. Дійсно, молоді науковці мають достатньо сил, часу та енергії, а також мотивації, щоб здійснити наукове відкриття. Альберт Ейнштейн колись сказав, що все просто, бо всі люди вважають що це просто, але знаходиться той один, хто з цим не згоден. Він іде іншим шляхом, не знаючи, що цей шлях для інших - неправильний, і робить наукове відкриття. І я, безумовно, погоджуюся з цією думкою. Що ж до відео під номером 2, то воно містить багато корисних порад, які я планую використати в процесі створення своєї курсової роботи.
Головач Божена, 37 група
Уміння правильно організувати роботу, це справа не з легких. Але прочитавши дану статтю можна зрозуміти що тільки від самого тебе залежить продуктивність на успішність виконання тої чи іншої праці. Для того щоб досягти успіху, науковець повинен дотримуватися всіх принципів організації своєї діяльності. Беручись за ту чи іншу наукову роботу, ми заздалегідь повинні обміркувати послідовність її виконання, правильно використовувати підібрану нами інформації знаходити творчі підходи до її виконання. Саме тоді праця буде успішною та користуватися популярністю серед науковців. Ми повинні розуміти, що кожна наукова праця це є результат довготривалих та копітких досліджень певної людини. Зрозуміло, одразу стати справжнім науковцем неможливо, але робота над собою, своїм розвитком та вдосконаленням завжди буде корисним для досягнення мети.
ReplyDeleteЯ, наприклад, завжди намагаюся виконувати те чи інше завдання впевнившись, що я виконав всі менш значні завдання, для того, щоб зосередитися на якійсь одній справі. Це допомагає мені зібратися думками на правильно використати підібрану мною інформацію.
Переглянувши відео, я ще раз переконався в тому, що ми завжди повинні досягати поставленої перед нами цілі, але для того, що зробити це, ми повинні чітко поставити її перед собою. Ми повинні намагатися знаходити різні шляхи вирішення проблем, та обирати найлегший для нас. Саме тоді нічого не завадить нам на нашому науковому шляху.
Дана стаття містить поради, щодо правильного способу налаштування на роботу, зокрема наукову. Поради, які дає автор, дійсно сприяють ефективному використанню та спрямуванню сил дослідника на результативне виконання будь-якого дослідження.Особисто я почерпнув для себе те, що необхідно завжди піклуватися про своє здоров'я під час виконання певних завдань, адже налаштованість організму сприяє бажанню працювати і бачити результат власної праці.
ReplyDeleteАвтор відео звертає нашу увагу на важливість наукової діяльності саме у молодому віці, коли організм повністю забазпечений силами і жагою до відкриттів, котра спонукатиме дослідника на основі попереднього знання робити певні висновки, які, можливо, стануть у нагоді суспільству та людству загалом.
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteПрочитавши дану статю, можна сказати, що правильно організувати творчу діяльність не легко і ця організація потребує неабияких зусиль. Проте, це все ж можна зробити. Для економії часу ми маємо обдумати кожний наступний крок для розв’язання тих чи інших питань.
ReplyDeleteОкрім цого, для успіху в роботі слід позбутися від зовнішніх подразників і створити якомога більш оптимальні умови для того, щоб підвищити рівень працездатності.
Також, я вважаю, що порада робити складну роботу перед простою є корисною, але це також залежить від індивідуальності науковця. Особисто я, на приклад, спочатку беруся за найлегші завдання, щоб якнайшвидше побачити результат роботи.
Щодо того, яким має бути справжній науковець, то я вважаю, що в першу чергу в нього має бути любов до своєї роботи, вміння креативно мислити та працьовитість. Хоча посидючість та терплячість також відіграють велику роль в майбутній науковій роботі. Знову ж таки, наводячи приклад про себе, я можу сказати, що я також намагаюся усіма силами правильно організувати свою діяльність.
Щодо відео, то після перегляду, я в котре переконалася, що науковцем може стати не лише доросла людина з багатим досвідом, а й молодь яка має нові погляди, нові ідеї, та готова руйнувати стереотипи. Нам необхідно буди трішечки впевненішими в собі, не боятися йти вперед і досягати висот. Це моя думка.
Аліна Башинська (33 група)
Я згодна з тим, що творчий підхід до наукової діяльності допомагає досягти високих результатів в роботі. Також важливо вміти правильно організовувати свою працю, розподіляти час.
ReplyDeleteЩодо мене, я намагаюся чергувати працю з відпочинком, систематизую поставлені переді мною завдання і вибираю таке робоче місце, де мені ніхто не заважає.
Що стосується відео, до я згодна з тим, що молоді науковці - це наше майбутнє, вони повні нових ідей, вони енергійні, готові творити, досліджувати й знаходити щось нове. В Україні, та й саме в нашому університеті є багато молодих успішних науковців, які активно займаютья наукою, показуючи, що молоде покоління теж гідне визнання, що молоді науковці можуть скласти серйозну конкуренцію своїм старшим колегам.
Ліпісівіцька Аліна, 31 група.
1) Стаття виявилася дуже корисною і досить повчальною, щодо організації творчої діяльності. На мою думку, науковою діяльністю може займатися терпляча та наполеглива людина, тому що це є досить кропітка робота, яка займає багато часу.
ReplyDeleteЯ вважаю, що найголовніше у творчій діяльності - це тяга до праці. Поради, які запропоновані у статті, можна застосовувати і у повсякденному житті.
2) Відео є дуже цікавим. Вілсон, як на мене, влучно поясним юним науковцям, що не треба боятися починати щось нове. Це складно, але результат того вартий. Ці чотири пункти усім нам дають надію на кращі результати.
36 група
Дана саття є досить цікавою та необхідною для кожного починаючого науковця. В ній зрозуміло викладено не тільки як правильно організувати свою роботу, а й те, які найголовніші професіональні та психологічні якості повинен мати кожен науковець.
ReplyDeleteТакож, на мою думку, потібно уміти себе мотивувати, адже правильна мотивація - це прямий шлях до успіху.
Відео, яке я преглянула може бути саме тим мотиватором, який допоможе несміливій, але талановитій людині продовжувати свою кропітку працю та не зупинятись на досягнутому.
Шахрай Юлія, 31 група
Прочитавши дану статтю, я зрозуміла, як складно, і в той же час важливо правильно організувати свою наукову діяльність. Організація наукової діяльності включає багато аспектів. Потрібно правильно розподілити свій час, завжди працювати за планом, завчасно підготувати все для роботи, забезпечити собі оптимальні умови для праці. Наукова діяльність вимагає неабиякої витримки, вміння концентрувати увагу, додержання дисципліни праці.Важливо також бачити мету і поступово досягати її.
ReplyDeleteЩодо відео, то я згодна з автором в тому, що важливо пробудити інтерес до наукової діяльності в молоді. Старше і молодше покоління повинні постійно співпрацювати, завдяки співпраці досягається успіх.
Тимощук Юлія, 31 група
на мою думку, щоб стати успішним науковцем потрібно багато працювати, мати бажння та розвивати себе. Бути науковцем це важко, адже ти повинени рости постійно, в нашому житті кожнаь людина повинна, щоб бути успішною постйно удосконалюватися. Ця стаття допоможе людині яка планує стати науковцем, стане його методичкою в яку він повинени заглядати кожний раз, щоб ще раз впевнетися в тому, що ця справа потребує багато зусиль. Я вважаю, що ви допомогли майбутнім науковцям, адже виклали їм, що вони мають зробити для успіху. Людина яка хоче стати науковцем має правильно і продуктивно робити свою справу, а це не легко. Трохимчук Марія 31 група
ReplyDeleteА й дійсно, у житті важлива мотивація та самоорганізація, проте на те, щоб правильно організувати свій час, свою наукову діяльність, впливає багато чинників, наприклад: настрій, обладнання, місце роботи, стимул. Я згодна з тим, що завжди потрібно складати план роботи та правильно відволікатися, проте час на відпочинок звичайно ж потрібно мати. На мою думку, бути науковцем, це дуже специфічна праця, адже науковець повинен дотримуватися всіх принципів організації своєї діяльності. Беручись за ту чи іншу наукову роботу, ми заздалегідь повинні обміркувати послідовність її виконання, правильно використовувати підібрану нами інформації знаходити творчі підходи до її виконання. Саме тоді праця буде успішною та користуватися популярністю серед науковців.
ReplyDeleteЩодо відео, я думаю воно доречне у нас час. Сучасне молоде покоління має безліч цікавих та нових ідей, які б зробили надзвичайний вплив у науку, проте потрібно здійснити цей "перший крок". Я думаю, ці відео стануть для багатьох людей, навіть особисто для мене, справжньою мотивацією.
Севрюкова Яна, 31 група
Наукова робота - це тяжка праця.Щоб серьйозно займатися нею потрібен насамперед хист, волю, талант та просто бажанння дійсно приносити користь. З даної статті можна взяти собі на замітку безліч правил, що допоможуть дійсно полегшити наукову роботу та зробити її набагато приемнішою. Успіхів може досягти кожен, якщо правильно поставити собі мету та йти до неї, хоч і через перепони. Щоб стати успішним у всіх своїх починаннях, на мою думку людина має мислити позитивно ( але критично), не допускаючи негативу. Тоді все обов*язково вийде.
ReplyDeleteЩо стосується відео, то не можу не погодитись з автором, адже безліч наукових відкритів робило у свої часи саме молоде покоління.
Кожного разу це новий подих, нове слово у науці. Можливо і це відео наштовне когось на великі відкриття.
виноградова ольга 31
DeleteПрочитавши статтю не можна не погодитись з тим, що огранізація праці відіграє дуже важливу роль у науковій творчості. Завжди необхідно продумати кожен крок, аби робота була плідною та мала високі результати. Самодисципліна також дуже важлива. Поради, які я отримала завдяки цій статті, сподіваюсь, допоможуть мені у моїй майбутній науковій творчості.
ReplyDeleteЩодо відео, то на мою думку, молодь повинна більше уваги приділяти науці, адже наше майбутнє - за молодим поколінням. Старше покоління має неабиякий досвід та здобуті знання, а молоде - сили і прагнення до нового. Їх співпраця може стати причиною досягнення надзвичайних висот.
Максименко Ілана, 31 група
Найголовніше у будь-якій роботі, особливо в науковій та творчій - це не просто зацікавленість, це любов до своєї роботи, віра у важливість свого дослідження, нехай навіть це важливо не для всіх, а для самого дослідника. Дисципліна - це досить важливий фактор, це - в певній мірі - тонке мистецтво, котре є потужним знаряддям в організації життя. Але ніякі плани та чіткі настанови не змусять науковця займатися тим, що його не цікавить, у чому він не відчуває духовної потреби.
ReplyDeleteУ першому відео мені сподобався приклад з Великоднім кроликом; мій витяг з нього - важливість здатності повірити у неможливе. До цієї здатності, притаманної дітям, у роки юності, молодості додається запал, жага до правди, до істини, що пробуджує умоглядні думки. Чим більша віра людини у неможливе, тим ширші рамки, у яких людина приходить до того чи іншого відкриття. З віком людина стає "старим псом, якого не навчиш новим фокусам", тобто, більшість, на жаль, за власними догмами, що вже склалися, вже не допускає можливості чогось, що виходить за поле цих догм. Саме тому молоде покоління може набагато більше. Тут я цілковито погоджуюсь, звісно, з Іланою: співпраця старшого і молодшого поколінь є найкращим варіантом.
Тези, на які я звернула найбільшу увагу у другому відео говорять самі за себе:
- жага до пошуку знань - закладена у наших генах;
- чим складніше питання чи певна проблема - тим вагомішим буде результат їх вирішення;
в кінці кінців:
- кожен знайде свій шлях, свій метод відкриття.
І найбільш мотивуючі слова, що спонукають до дії та позбавляють сумнівів та вагань - "the world needs you badly".
(Полякова Юля, 36 група)
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteПрочитання і осмислення даної статті допомогло мені у кращому розумінні поняття організації. Важливим у сучасному світі є вміння організувати свій час та обрати правильні методи для продуктивної праці. Адже творчий підхід означає, що на всіх етапах дослідження науковець повинен прагнути до пояснення фактів, предметів, явищ, намагатися сказати щось нове в науці. Тому для наукової творчості характерною є постійна копітка розумова праця. У цьому зв'язку доцільно згадати давнє китайське прислів'я, яке стверджує: 'Ти можеш стати розумним трьома шляхами: шляхом власного досвіду — це найгіркіший шлях; шляхом наслідування — найлегший шлях; шляхом мислення — це найблагородніший'.
ReplyDeleteМислення, обмірковування — це один із основних елементів наукової праці. Різні люди здійснюють це по-різному. Значних результатів досягають ті, хто привчив себе думати постійно, концентрувати свою увагу на предметі дослідження. Виробити в собі такі риси необхідно кожному досліднику.
Авраменко Катерина 36 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteІз трьох шляхів, за допомогою яких можна стати розумним, мені найбільше імпонує третій - мислення. Більше того, я гадаю, що це не виключає попередніх двох шляхів, адже мислення - не завжди гарантія того, що ми не робитимемо помилок, а наслідування часто властиве нам навіть мимоволі. Що стосується організації творчої діяльності, то це справа дуже індивідуальна, на те вона й творча. Одній людині певна риса може допомогти зорганізуватись, у той час як іншій вона може й зовсім не стати у пригоді.
ReplyDeleteА те, чому саме молоді люди найпридатніші для патентування наукових інновацій - питання фізіології. Кров кипить, а маса енергії та бажання пізнати весь світ створює для цього всі можливості.
Ляля Наталія (36 група)
Дана стаття є дуже пізнавальною. Я думаю,що багатьом студентам вона дасть можливість більше розуміти роль організації праці у науковій діяльності. У статті було сказано, що мислення та обмірковування є дуже важливими для наукової праці. Я повністю згодна з цим твердженням, адже людина яка мислить і вміє складати свої думки докупи, має серйозні шанси на успіх. Не менш важливим елементом є мета, яку ставить перед собою науковець. Вона повинна бути чітка та доведена до кінця. Особисто мені дуже сподобалась ідея робочого блокноту. Я вважаю, що це дуже зручно, адже кожний може правильно розподілити раціонально час.
ReplyDeleteЩо стосується відео, то я повністю згодна з автором, адже саме молоде покоління є рушієм розвитку науки. Саме вони стоять на порозі нового світу. В них є сила, світлий розум та безліч ідей. Я впевнена, що молоді науковці відкриють нам нові горизонти та досягнуть неймовірних висот.
Псюк Дарія, 31 група
На мою думку, дана стаття є дуже актуальною в наш час, оскільки організація наукової діяльності є основною складовою розвитку суспільства. Існує багато методів організації наукової діяльності, але науковці зазвичай обирають лише ті, які підходять їм самим. Особисто для себе я вважаю найважливішими самоорганізацію, колективність та творчий підхід. Тому що якщо ви не можете організувати себе самого та свою діяльність, то малоймовірно, що ви зможете досягнути великого успіху. Крім того, працюючи разом з кимось, у вас є більше шансів генерувати яскравіші ідеї, адже в цій діяльності будуть задіяні люди, які допомагатимуть один одному, пропонуючи щось креативне.
ReplyDeleteБашинська Тетяна, 31 група.
З даної статті я зрозуміла, що найголовнішим для організації наукової діяльності є планування своєї роботи. Перш ніж приступати до нового робочого дня, слід заздалегідь запланувати свої подальші дії. Потрібно перш за все розставити пріоритети та поставити найважливіші справи на перше місце, а вже другорядні, які можуть почекати, виконувати пізніше. Важливо мати особисту записну книжку, в якій ви завжди триматимете важливу інформацію під рукою , так як все запам’ятати не можливо.
ReplyDeleteСидорук Вікторія, 31 група.
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteПрочитавши цю статтю, можна підкреслити те, що дуже важливими є такі людські якості як стриманість, самоконтроль та самодисципліна, які є одними з основних факторів організації праці. Будь-яка робота стає плідною лише тоді, коли її добре продумали. Якщо, скажімо, завжди створювати певний план дій, то будь-яка робота матиме досконалий результат.
ReplyDeleteЩодо відео, молодь це завжди основа суспільства. на їх світлі голови покладається досягнення нових висот у розвитку суспільства. Я, так само як і автор даного відео, вірю в це.
(Сіренко Альона 36 група)
З цієї статті я виокремила для себе, що існує багато методів організації праці, які вибираються особисто з урахуванням індивідуальних особливостей. Однак, і снують загальні принципи наукової праці. До найважливіших з них відносять: творчий підхід, мислення плановість, динамічність колективність і т. д. Творчість — це діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно--технологічні, управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості). Проаналізувавши статтю можна також сказати, що для наукової творчості характерною є постійна клопітка розумова праця. У цій статті я також виокремила для себе цікаве китайське прислів’я , яке стверджує: « Ти можеш стати розумним трьома шляхами: шляхом власного досвіду – це найважливіший шлях; шляхом наслідування – найлегший шлях; шляхом мислення – це найблагородніший шлях. Я згодна з тим, що мислення це один з найголовніших елементів наукової праці.
ReplyDelete(Майгун Інна, 31 група)
Прочитавши статтю, я цілком погоджуюсь, що головне для науковця - це творчий підхід та креативність. Творчість - це притаманна людині здатність створювати нові цінності, що є засобом самовираження, як прояву цілепокладаючої активності її свідомості. Для наукової праці, потрібно не тільки бути розумним, важливо бути допитливим, оригінальним, мати нестандартний погляд на речі. Але й цього не достатньо. Щоб вдало завершити свої творчі доробки, потрібно бути сконцентрованим, уміти організувати своє робоче місце та бути відкритим до нових знань, ідей та винаходів. Тож я вважаю, що розум, творчий потенціал і працелюбність є дуже важливими для наукової праці.
ReplyDeleteПоляковська Анна 31 група
Після прочитання даної статті стає зрозуміло,що завдяки правильній організації праці можна досягти високої ефективності за короткий термін часу. Я погоджуюсь з тим, що потрібно складати план роботи ,адже це допоможе відділити термінові справи від тих,які не потребують швидкого вирішення. А також правильно розподіляти свій час та організовувати робоче місце. Потрібно дотримуватись певного порядку розташування предметів,аби поліпшити продуктивність роботи .
ReplyDeleteВідео 1:Я дізналась що одні з найважливіших відкриттів зробили вчені у молодому віці. Я завжди думала, що відкриття можуть робити тількі вчені старшого віку ,які мають багатий життєвий досвід та глибокі знання .Але завдяки цьому відео,я зрозуміла що молодь також здатна зробити певний внесок в розвиток науки завдяки своїй відкритості, сміливим екпериментам, енергійність та бажанню змінити світ.
Відео 2: Е.О. Вілсон дає корисні поради для молодих науковців.Вони є досить цінними ,адже їх виголошує науковець з багатим досвідом. Для себе я відмітила такі поради: що не потрібно боятись досліджувати щось нове , та навіть якщо щось не виходить, намагатись доводити справу до кінця.
Попенко Софія,36 група
DeleteМені сподобалася стаття, та те як автор висловлює свою думку. Добре організована праця – важлива ланка до успіху у творчому процесі. Чітко спрямований час, та дотримання елементарного порядку на робочому місці зумовлюють наш рівень організації роботи. Якість виконання мотивація та цілеспрямованість буде підіймати нашу продуктивність на новий рівень. Клопітка робота – запорука успіху, яку потрібно долати сходика за сходинкою, на шляху до бажаних висот.
ReplyDeleteЩодо відео №1, то мене здивувало те,що більшість вчених зробили свої відкриття саме в молодому віці, раніше я над цим не задумувалася але дійсно в молодому віці в людей більше потенціалу, енергії, та гарних ідей,які можуть привести до великих відкриттів.
Щодо відео №2, я вважаю, що промова Вілсона змусить багатьох людей подивитися на речі з іншої сторони. Якщо маєш ціль потрібно до неї іти, та не зупинятися на своєму шляху.
Придибайло Тетяна, 37 група
Організація наукової праці є достатньо клопітким процесом, який потребує багато зусиль, концентрації та навіть сили волі. Якщо тема є цікавою для науковця, то дослідження будуть йти швидко, якісно і з задоволенням. Але так буває не завжди. Ціль є і її треба досягнути, не зважаючи ні на що. Саме тут стануть в нагоду правила для самоорганізації, які допоможуть сконцентрувати увагу на темі дослідження.
ReplyDeleteВажливим аспектом є і підготовчий етап, а саме пошук матеріалу, його опрацювання, порівняння різних контрастуючих думок щодо того чи іншого питання. Якщо виділяти мало часу на це, то результат роботи може бути неякісний, недопрацьованим і, загалом, далекий від ідеалу.
Тут і застосовуються поради для правильного розподілу часу і самоорганізації, створення власних планів та строків виконання тих чи інших завдань. Вміння правильно розподіляти час та сили є дуже важливим та необхідним у роботі кожного науковця.
Головне - це постановка конкретної цілі, яку потрібно досягти. Вона має бути чіткою та логічною, як, власне, і її обгрунтування.
Я погоджуюсь, що підхід до дослідження, розробки власних суджень повинен мати дещо творчий відтінок, тобто має бути креативним та оригінальним. Тут повинна чітко звучати власна думка, власне судження згідно поставленого питання.
Також були подані цікаві відеоролики до цієї теми. Саме у них зазначається, що важливим аспектом є саме новаторство думок, авторська позиція. Багато вченних зробили свої відкриття в молодому віці, тому що їх світобачення ще не мало вагомого впливу попередніх досліджень, які були зроблені в процесі розвитку певної галузі. Вони є в міру амбітні, щоб відкрито вислювлювати свої індивідуальні думки та ідеї. Звичайно, це не можна вважати одностайною думкою, тому що більш старші дослідники мають більший багаж знань, більший досвід і краще сформовані аналітичні здібності. Але у молоді є саме та "свіжість ідей", яка на мою думку і є необхідною для розвитку наукової думки.
Мошківська Анна 37 група
DeleteТема організації наукової діяльності, як на мене, досить актуальна завжди, а особливо для студентів під час сесії ;) Хочу звернути увагу на те, що у опрацьованій мною статті я звернула увагу на речі, які всім, мабуть, відомі, але про які, на жаль, часто забувають або ігнорують. Так, я маю на увазі організацію робочого місця. Досить часто трапляється, що ці, як нам здається, дрібнички суттєво заважають робочому процесу, відволікають і непомітно, але впевнено псують здоров’я. Не один раз помічала за собою, що під час підготовки до занять швидко втомлююсь або стаю досить роздратованою, і лише потім розумію, що причина була саме в неправильно організованому робочому місці.
ReplyDeleteЩо стосується переглянутих мною відео, можу сказати лише одне - inspiring. Хоча ми і молоді ,талановиті, наділені усіма можливостями робити нові відкриття, створювати і перетворювати цей світ, ми ,на жаль, часто просто не віримо у себе ,свої сили, легко «здаємося», не завершуємо розпочате до кінця. Ці 2 відео ніби нагадують нам ще раз, що все в наших руках, саме ми , молоде покоління, це майбутнє і надія нашої країни і світу. Необхідно реалізувати увесь потенціал, використати всю енергію (поки вона є) на те, аби цей світ став трішечки кращим.
Тичина Аліна, 37 група
Прочитавши дану статтю, хочу погодитися, що вміння організовувати працю в рамках творчої діяльності є досить важливим аспектом. Слід завжди намагатися бути організованим, правильно розплановувати свій час, щоб досягти значних успіхів. Але цьому теж потрібно навчатися, адже це, свого роду, самовиховання та самодисципліна. Проте, в той же час, не все залежить від людини. Важдиву роль відіграють зовнішні чинники та подразники. Вони здійснюють значний вплив на працездатність. Тому поради, наведені у даній статті, є досить доцільними та корисними.
ReplyDeleteПереглянувши відео, я, в черговий раз впевнилася, що майбутнє в наших руках. І до того ж наукове майбутнє. Але для цього потрібно докласти чимало зусиль. І тоді ми зможемо вивести нашу країну но новий рівень.
Омельченко Альона, 36 група
Стаття мене зацікавила, адже проблема успішної організації розумової праці досить актуальна сьогодні. Сучасній людині важко навчитись зосереджуватись на роботі і вирішенні різних питань, а особливо тих, що пов’язані з наукою і вимагають творчості і тривалої зосередженості.
ReplyDeleteВ сатті містяться дієві поради щодо того, як правильно організувати робочий простір, а також які навички, вміння та якості необхідні дослднику для одержання бажаного результату.
В ній досить конкретно описані шляхи підвищення продуктивності праці та правильної її організації.
Щодо відео. Я погоджуюсь з переглянутим відео, в якому стверджується, що молоді люди можуть досягти великих успіхів у науці. Я вважаю, молодь більш відкрита для усього нового, ми не боїмося сміливих експериментів і завжди готові до відкриттів.Тому я погоджуюсь з відео. Віка Сельчук 34 група
Мені дуже сподобалася стаття.На мою думку,вона є гарним порадником науковцю-початківцю.Якість та ступінь виконання певної роботи залежить не лише від того, як сам науковець відноситься до цього і якими рисами він володіє, але й від того, в якій атмосфері і з якими людьми він працює. На мою думку, науковцю дійсно притаманні такі риси як допитливість, спостереження, почуття нового, ініціативність, адже саме вони спонукають до подальшої діяльності, до розкриття проблеми.Особисто я так само намагаюсь організовувати свою роботу. У мене нічого не виходить,коли на моєму робочому столі лежать багато речей, які не тільки займають багато місця, але й відволікають мене. Саме тому, я намагаюсь слідкувати за своїм робочим місцем. Щодо відео, то я погоджуюся з Вілсоном, що світові технології розвиваються настільки швидко і непередбачувано, що навіть самі розробники часто не можуть прогнозувати наслідків своїх винаходів. Я погоджуюся з тим, що молоді науковці роблять значний внесок у науку. Настанови Вілсона безперечно надихають на творче мислення, пошук незвіданого, осмисдення неосягнутого раніше.З переглянутих відео я винесла для себе дуже важливу річ, потрібно дивитись навіть на самі прості речі з різних сторін, дивувати людей багатогранністю.
ReplyDelete32,303 група
Я цілковито погоджуюсь з автором даної статті, адже правильна організація розумової праці має прямий вплив на її успішність. Аби досягти високих результатів у своїй діяльності, людина має керуватись загальними принципами. На мою думку, найвижливішими з них є самоорганізація та систематичність. Також науковцю дуже важливо розвивати у собі таку важливу рису як самокритичність. Вона допомагає знайти нові підходи до вирішення поставлених проблем.
ReplyDeleteОрганізація робочого місця ,звичайно, відіграє не останню роль у організації бдь-якого розумової праці: ніщо не повинно відволікати та заважати. Такими елементарними речами як поза та освітлення дуже часто нехтують, а вони можуть негативно відобразитись на ефективності та результатах наукової діяльності.
Щодо відео. Молодим людям набагато легше сконцентруватись на певному завданні, їх мислення більш креативне, вони відкриті до нових звершень та не бояться експерементувати , тому вони досягають більших результатів у науковій діяльності.
32 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteУ даній статті досить обширно представлено основні правила організації творчої діяльності, користуючись якими, ви однозначно зробите власну творчу діяльність більш комфортною та продуктивною. Також наведено особистісні та творчі якості, якими має володіти науковець. Зрозуміло, ніхто з нас не ідеальний та не може володіти усіма цими якостями одночасно, проте, ми можемо їх у собі розвивати. Найголовніше, що я для себе винесла з цієї статті це те, що перед початком будь-якої наукової діяльності, слід її ретельно організувати, розробити план дій, підготувати робоче місце і лише тоді розпочинати свою творчу діяльність. Після виконання цих простих пунктів ваша робота буде, однозначно, більш продуктивною та приносити вам лише задоволення.
ReplyDeleteПереглянувши 1 відео, я не можу не погодитись з тим, що найбільш продуктивними науковцями є саме молодь, адже у них більше енергії, вони мають свіжіший погляд на світ і речі в ньому. Багато відомих науковців, такі як Ісаак Ньютон, Альберт Ейнштейн та багато інших видатних науковців, зробили свої відкриття приблизно в нашому віці, що не може не надихати.
У 2 відео було представлено багато порад молодим науковцям, які неодноразово стануть нам у пригоді. Найголовніше, що до нас хотів донести Вілсон, це те, що не потрібно зупинятися перед невідомим і твердо крокувати до своєї мети.
Хоменко Ольга, 37 група.
Прочитавши статтю, я винесла для себе багато корисних вказівок,щодо того як правильно та плідно планувати свій час. Мотивація, самоорганізація, відповідальність та уважність є доволі важливими аспектами у творчому процесі. Я була здивована, що протягом всього процесу науковець піддається впливу безлічі факторів. Кольори, запахи, «власний» простір, розміщення комп’ютера, яскравість світла і навіть стілець впливають на працездатність науковця. Я погоджуюсь з тим, що потрібно складати детальний план роботи. Не слід забувати й про відпочинок на декілька хвилин. Щодо мене, я мотивую себе тим, що за мене цю роботу ніхто не зробить і потрібно її здати вчасно. Адже кому потрібна наукова робота з безліччю помилок через неуважність та брак сну?
ReplyDeleteЩодо обох відео, то я зробила такі висновки: у молоді в запасі є більше часу та новітніх ідей, які потребують ґрунтовного підтвердження. Саме тут може стати в нагоді більш вагомий досвід літніх вчених. Тому, не слід обмежувати творчий процес віком. Промова Вілсона має неабиякий вплив на слухачів, спонукає їх до дії та всяко мотивує. Потрібно постійно прагнути до вдосконалення себе самого, розширення свого світогляду та ніколи не боятися зробити помилки. Адже на шляху в кожного дослідника існують перепони, які потрібно долати.
Резнікова Валерія, 37 група.
Запропонована стаття є, на мою думку, дуже актуальною, особливо для науковців-початківців, адже в статті висвітлені важливі аспекти, фактори, які прямо впливають на результати дослідження. Тайм-менеджмент, на мою думку, відіграє одну з найважливіших ролей, адже від нього залежить тривалість дослідження, характеризується ставлення дослідника до роботи. На мою думку, науковець - це високоерудована людина, яка мислить як творчо, так і науково, яка має натхнення та бажання досліджувати, яка відкрита для відкриттів.
ReplyDeleteНа мою думку, запропоноване відео є також актуальним, адже воно демонструє, що основні важливі відкриття були зроблені молодими людьми і це вражає! Хлопець дуже конструктивно та емоційно представив тих вчених, які зробили свої відкриття до 30-ти років і це мене дуже вразило!
Рогоза Тетяна, 33 група
Дійсно, правильна організація творчої діяльності кожного науковця - запорука його успіху. Погоджоджуюсь з тим, що чим вищий рівень організації науковця, тим більших результатів він може досягти за короткий термін. І навпаки, при не правильній організації наукової праці подовжується термін виконання дослідження, знижується його якість та ефективність. Особисто для мене, головним методом наукової організації праці є сомоорганізація. Перш за все потрібно налаштувати себе на плідну працю, не лінуватися, адже під лежачий камінь вода не тече. До того ж кожен індивідуально повинен обирати для себе сприятливий час для виконання складних чи творчих завдань, при цьому не відволікатись на інші справи та раціонально організувати своє робоче місце: для когось це мінімум речей на столі, а для когось це "творчий безлад".
ReplyDeleteВідео дісно надихають на нові відкриття, по - перше, по друге, надають багато порад тим, хто займається тіорчою і науковою діяльністю, а саме: структурувати свою роботу, вистояти перед невідомим, вірити у кінцевий результат своєї роботи, бути енергічним, допитливим; висловлювати власні думки та погляди на речі, як це робили відомі вчені та винахідники.
37 група
Delete1)Читаючи статтю,ти пізнаєш,а основне запам’ятовуєш важливі шляхи діяльності з науковими джерелами. Щоб стати хорошим та успішним науковцем варто вивчити ті рекомендації,про які йдеться в статті"Організація творчої діяльності". Вони потрібні не лише великим науковцям,але і будуть потрібні для створення наукових статей,курсових,дисертацій . Людина ,яка візьме їх до уваги досягне великих вершин,зможе контролювати і регулювати себе,як в роботі,так і повсякденному житті. Налаштуватися на робочий лад зараз тяжко,так як в університеті йде страшенна загрузка ,але найважливіше для мене це можливість мріяти,поринати в світ бажань і спокою. Також повинен бути здоровий сон,лиш тоді ти встаєш бадьорим і готовий до роботи,до нових вершин!
ReplyDelete2)Переглянуті відео надихають,дають можливість вірити та безмежно мріяти. Саме в молодому віці наш мозок і фантазія не має меж. Ми не боїмося експериментувати і не зважаючи на невдачі ми йдемо до вершин. Варто прислухатися до молоді,бо саме в їх голівки входять ідеї,які є неможливими,але стають сенсацією!Головне для кожного не здаватися,не падати духом,а сміло йти до своєї мети.
Кондратюк Єлизавета група 33
Я вважаю, що ця стаття дуже актуальна, бо у ній підіймаються важливі питання самоорганізації та планування процесу своєї діяльності. Як відомо, багато не тільки наукових, а й культурних діячів були само організованими особистостями, і як результат, сьогодні ми бачимо надзвичайно важливі плоди їхньої праці. Це доводить те, що якщо людина хоче досягти успіху у сфері, якою займається, будь то наука або творчість, їй потрібно бути організованою особистістю. Якщо ж від народження або у процесі свого розвитку, людина не є такою, вона повинна тренувати у собі цю якість. Тому я вважаю, що організованість певною мірою є запорукою успіху.
ReplyDeleteПланування також є невід’ємною складовою процесу наукового дослідження, адже без нього неможливо навіть мінімального – встигнути виконати свою роботу у визначений час.
Звичайно, виховувати у собі організованість – справа не з легких, але систематична праця над собою не може не дати видимих результатів. Якщо людина чогось справді бажає, для неї немає нічого неможливого!
Дарина Костюченко, 37.
1)Проаналізувавши дану статтю, я зробила кілька висновків та винесла для себе багато корисного. Кожний дослідник у своєму творчому потенціалі повинен мати індивідуальні підходи, має прагнути пояснити факти, твердження, висунути унікальні нові ідеї, проаналізувати явища. Саме це залежить від правил організації наукової праці. Це й постійна робота мозку над сутністю об’єкта та предмета дослідження, і розвивання своїх здібностей, таких як наполегливість, старанність, терпеливість, допитливість, ініціативність, честолюбство, і самоорганізація праці (складання плану, додержання дисципліни, організація робочого місця, систематичність), і самообмеження. Тому не можна не погодитись, з тим що організація праці відіграє одну з найважливіших ролей!
ReplyDelete2)Представлені 2 відео надихають, і в черговий раз доводять, що майбутнє світу в наших руках, в руках молодого покоління, якому набагато легше сконцентруватись на об’єкті та предметі дослідження, яке має набагато більше нових унікальних ідей та тверджень. Тому ми в змозі розвивати сучасну науку та виводити її на новий світовий рівень!
Черняк Наталія, 37 група
Організація свого часу та своєї роботи є важливим фактором для досягнення поставленої мети. Людина не завжди приходить до правил систематизації самостійно, тому такі статті та відео-уроки стають в нагоді як початківцям, так і професіоналам. З цієї лекції я зробила для себе висновок, що на організованість впливають не тільки такі чинники як мислення, самокритичність, робота над собою,а й колективність, економічність та діловитість. Тобто, для самоорганізації є важливим не тільки характер, а й зовнішній світ.
ReplyDeleteЗ особистого досвіду можу сказати, що планування – це невід’ємна складова успіху справи та життя. Використовуючи цей метод, людина стає більш зосередженою та цілеспрямованою. Не важливо, складений цей план на наступний день чи на наступний рік. Головне, що людина визначає певні цілі, які є насправді важливими або необхідними.
Бойко Катерина, 37 група
Прочитавши дану статтю, я в черговий раз переконалася в актуальності та доцільності науки. Наука допомагає кожному з нас розкрити свої таланти та переспективи, які є зразком самодисципліни та самовираження. Організація свого вільного часу є важливим елементом мети, якої ви хочете досягти в кінцевому результаті. Щодо мене, то вдале планування та самоорганізація є структурною формою, яка стане в пригоді кожному.
ReplyDeleteПереглянувши представлені вище відео, стає зрозуміло, що найбільш продуктивною фазою діяльності мозку та інтелекту є роки молодості. Тому бути більш відкритими та цілеспрямованими в досягненні своїх цілей - основне завдання та мета кожного прогресивного науковця.
36 група
ReplyDeleteУ будь-якій справі хороша організація, зокрема самоорганізація, є чи не найважливішим чинником досягнення успіху. Не варто недооцінювати такі прості речі, як складання плану роботи, дотримання порядку на робочому місці, режим роботи та загалом режим дня. Правильна організація цього допоможе ефективніше використовувати свій час та впливає на якість виконаної роботи.
ReplyDeleteЩо стосується відео, то вважаю, що усі науковці мають рівні шанси на великі відкриття і це не залежить від віку. Особливої уваги варта промова Вілсона, в якій він закликає ніколи не здаватися, які б там перешкоди не зустрілися на твоєму шляху. Результат у багатьох випадках вартий зусиль, витрачених на його досягнення.
Per aspera ad astra!
Коберник Дар'я (36 група)
Cтаття «Організація творчої діяльності» стане помічником, адже вона не просто легка для розуміння, а й містить важливі принципи наукової праці та наводить чіткі правила організації робочого дня.
ReplyDelete1 відео :ми повинні вдосконалюватись і розвиватись,доки ми молоді. Молоді дослідники більш завзятіші,енегрійнііш,відкритіші до чогось нового. У відео повідомляється про безліч відкриттів ,які були зроблені молодими людьми. Але також не потрібно відкидати праці старших людей.
У другому відео біолог Е.О. Вілсон говорив,що ми повинні пізнавати щось нове,не опускати руки і цілеспрямовано йти до своєї мети. Головним є мотивація.
37 група
Стаття є досить цікавою та корисною.Читаючи її можна винести багато цікавої та корисної інформації, яка допомагає нам зрозуміти, як правильно планувати свій робочий день. Стаття допомагає нам правильно розпланувати графік виконання певної діяльності, що дає змогу виконувати цю діяльність ще краще. Читаючи статтю, я дізналась багато нового щодо організації робочого місця та часу виконання діяльності, адже займаючись певною діяльністю, я намагалась зробити усе одночасно чи навіть зробити усе без перерви на відпочинок, що зменшувало прогресивність моєї діяльності. Я вважаю, що така стаття є корисним помічником не лише для тих, хто займається науковою діяльністю, а й для тих, хто займається іншими видами діяльності, навіть для школярів, адже вона допомагає правильно виконати завдання, розподіляючи працю та відпочинок, що дає змогу мати успіх при виконанні тої чи іншої діяльності.
ReplyDeleteЩодо відео, то можна зробити висновок, що займатися науковою діяльністю можна в будь-якому віці, а також, коли у людини є певна ціль, то потрібно йти до неї та не зупинятись ні перед чим і не зважати на перешкоди, адже нічого в житті не має легкого і, щоб досягти успіху нам завжди доводиться докласти зусиль та подолати перепони, що трапляються на нашому шляху.
Інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття і використання нових знань, і є науковою діяльністю. Вона існує в різних видах - від дослідницької, інформаційної до педагогічної.
ReplyDeleteПрочитавши статтю, я винесла для себе багато корисних вказівок,щодо того як правильно та плідно планувати свій час.Будь-яка робота стає плідною лише тоді, коли її добре продумати.
Щодо відео я можу зробити висновок, що займатись наукою ніколи не пізно. Головне не падати духом, йти до поставленої цілі не дивлячись ні на що. Людина яка вірить в себе може досягти всього.
Я повністю погоджуюсь з цією статтею. Вона допомагає нам правильно розпланувати свій робочий день, свій графік, щоб покращати свою дяльність.Я вважаю, що стаття дуже актуальна у наш час, бо у ній підіймаються важливі питання самоорганізації та планування процесу своєї діяльності.В статті містяться поради щодо того, як правильно організувати робочий простір,які навички, вміння та якості необхідні досліднику для досягнення своєї мети. Планування - це дійсно дуже важлий компонент життя успішної людини, якщо ви бажаєте досягнути певних результатів, то ця стаття, навчить як правильно і з користю вміти самоорганізовувати свій робочий час.
ReplyDeleteМорозов Валентин (37 група)
Стаття є досить ефективною і корисною .Звісно ж що у творчому процесі важливою є копітка й добре організована праця.Це запорука успіху.
ReplyDeleteМені дуже сподобалось давнє китайське прислів'я, яке стверджує: "Ти можеш стати розумним трьома шляхами: шляхом власного досвіду - це найважчий шлях; шляхом наслідування - найлегший шлях; шляхом мислення - це найблагородніший." Тобто мислення є одною із головних аспектів .Також,велике значення, якщо, навіть, не головне, має принцип самоорганізації праці.Я вважаю що це є дуже важливо,тому что кожна людина повинна організовувати свій робочий день,вміти розподіляти свої сили і час.
Герасименко Віолета 36 група